Табір ”Слава Україні” на Верховині

Після трьох довгих років, на майже Карпатській оселі СУМ Верховина, біля міста Монреаль, Квебек, в Канаді знова залунали милі голосочки дітей на сумівському таборі. Виховно відпочинковий табір “Слава Україні!” імені архангела Михаїла відбувся від 17-31 липня 2022 р.Б.

На табір приїхало 73 дітей – з північної Америки як також діти які недавно прибули з України внаслідок війни. Розподіл був майже пів на пів. Діти-сумівці були з осередків Монреаль, Оттави як також з Ню Йорку і навіть з Каліфорнії. А діти з України були з цілої  України – з Чернівців, з Галичини – Львова, Тернополя, Івано-Франківська, з центральної України – Києва, Черкас, Бучі, Ірпіня, з північної –  Харкова, Сумів, і з південної – Херсон, Дніпро, Миколаїв, навіть з Маріюполя.

Табір розпочався Св Літругією, яку відправив о. Ігор Ощіпко, і офіційним відкриттям. Kомендант був друг Стефан Головка, бунчужна под. Лярися Лущкі (обоє з осередку Монреаль.) В понеділок доповнили команду под. Таня Чолій (Сейнт Катеринс) яка перебрала позицію коменданта і под. Наталя Штурин – (Етобіко) як головна виховниця.

Виховний склад також був міжнародній – були виховники та впорядники з України (под. Софія, Настя, Іра та друг Богдан), з Бельгії (др. Максим) та з осередків Ню Йорк (под. Ада), Монреаль (под. Софія, Оливія, Тесса, Марта, др. Никола, Лука), Оттава (др. Віктор, Никола, Лука) та Етобіко (др. Лука.) Дві подруги-лікарі з України (под. Уляна та под. Наталя) і референти співу (под. Діяна з України), спорту та ручних робіт (под. Даня і Аня, Монреаль) доповнили склад. 

Окрім виховно-відпочинкового, впродовж двох тижнів, від понеділка до п’ятниці в ранішніх годинах дня, також провадився табір суменят для найменших сумівців, у віці 3-6р. Програмою вміло провадили подруги Наталя Костів-Головко, Лариса Юрченюк і Наталка Гуцул-Головка (всі з Монреалю.)

Улюблена пісня на таборі була “Ой у лузі червона калина” (бум бокс версія,) яку було чути навіть і поза співом. Ця пісня єднає наше славне минуле із воюючим сьогоденням, тому всі рої мали назви пов’язані з тією піснею – наприклад рій молодших дівчат називався Золотистий Лан, середні хлопці були Січові Стрільці, і.т.д. 

Підчас табору ми “відвідували” різні міста України, вчилися про них, а на вечірньому апелі под. Наталя питалася хто міг поділитися цікавими фактами про місто дня. І кожного дня, хтось неодміннно сказав (а цілий табір повторяв) що – “Херсон – чи Київ – чи Крим – це Україна!”

На ранішніх та вечірніх апелях ми завжди молилися за Україну, за її провід та тих, що захищають Рідну Батькіщину, за мир і перемогу. На гутірках юнацтво також вчилися про різні міста, які пов’язані з історичними датами, які ми цього року відмічуємо – наприклад на західній Україні про Українську Повстанську Армію, на півдні – про Голодомор, та інші. Одного вечора юнацтво писали листи воїнам, а молодші малювали малюнки нашим героям. Мама 2 дівчаток-учасниць табору які приїхали з України була військовим лікарем, і подала адресу колеги, кому і ми відіслали листи, який передасть героям у Київському Військовому Госпіталі.

В першу п’ятницю під час занять старші таборовики готували пропам’ятні хліби а молодші малювали незабудьки. Того ж вечора ми мали молитовний похід за жертви Голодомору з іконою, прапором, символічними 5-ма колосками, та свічками. В другу п’ятницю був молитовний похід за Україну, також з іконою, прапором, соняшниками та свічками. В День Соборності України, цілий табір награв відео-привіт на підтримку воюючій Україні. Такі моменти запам’ятовуються  молодим учасникам, дають нагоду глибоко пережити важливість нашої спільної історії та сучасної боротьби. 

Навіть, що дати не підходили, на таборі ми відмічували Свято Івана Хрестителя – Івана Купала. Підчас дня дівчата робили вінки, хлопці будували човники. Вечором усі відновили обіти Хрещення у каплиці, тоді перейшли з піснями та хороводами до озера, де хлопці пускали човники зі свічками на воду, а дівчата кидали вінки. Дійсно чарівний вечір! Під час табору також відбулися дві забави, на яких лунала виключно українська музика. На другій забаві юнацтво продемонстрували недавно вивчений “Королівський банс.”Під час табору учасники також мали нагоду займатися традиційними таборовими заняттями – побути дітьми. Ми вчилися про СУМ, робили впоряд, але також часто ходили до лісу, вчилися про картографію та теренознавство, щодня займалися спортом, поїхали на прогульку до міста Равдон на боулинґ, мали гри і забави, плавали в озері, займалися рукоділлям, мали вечір штук, співали багато українських пісень. Улюблені пісні були – вже згадана Oй у лузі, Верховино, Із сиром пироги, та багато інших. Під час рукоділля юнацтво зробили ройові прапори, майстрували коралі, та приготували іконки св. Архангела Михаїла. В останню неділю о. Назар Юрів поблагословив їх усіх після кінцевої Св. Літургії. 

Кожної суботи були величаві ватри з участю таборовиків, суменят та мешканців оселі Верховини та гостей. Першого тижня ватра була присвячена єдності – монтаж та пісні видвигали все, що нас єднає – славна українська історія, наші традиції та культура, оселя Верховина, ну і вареники! А друга ватра – присвячeна воюючій Україні. Таборовики вивчили особливу пісню “Браття українці,” яку відспівали з усіма учасниками. Після святочної частини були смішні скити та жартівливі пісні. Палала ватра і палали серця любов’ю до рідного краю, до всього українського….

На свіжому повітрі серед надзвичайної природи та в колі давніх та нових друзів, табір дуже швидко минув. Залишилися фотографії та теплі спомини. Велика подяка голові осередку Монреалю др. Яркові Головка, таборовій комісії яку очолила под. Дарія Ганич та Референтурі Верховини (голова др. Андрій Туцький) за організування та господарську підтримку нашого табору, та ВСІМ добровольцям та жертводавцям, які спричинилися до надзвичайно успішного виховно відпочинкового табору. Скористали всі учасники, як також виховний склад, референти та команда. Коли ми займаємося якоюсь доброю справою, це наш вклад у боротьбі добра проти зла, це наша допомога Україні. Вірю, що усі на таборі це відчули.

До зустрічі на Верховині наступного літа!

Честь України – Готов боронити!

Таня Чолій

Додаткові фотографії можна оглянути за цим лінком: Верховина