Слово Голови Крайової Управи, др. Р. Британа, на Пленумі у Вінніпезі

0
228

Народ мій є – народ мій завжди буде – ніхто не перекреслить мій народ. Ці слова Василя Симоненка, славного сина народу й мученика за прості права називатись людиною – згідно з рішенням Світової Управи СУМ – служать як наш девіз у цьому ювілейному році. Які ж вони прості, але які глибокі. ”Є і буде” – це сама суть нашої християнської традиції й співвідношення з Господом Богом. А особливо нам сумівцям, усе чим ми дишемо й живемо випливає з гасла Бог і Україна. Тому стоїмо на непохитній засаді, що есенція нашого існування – безкомпромісна.

Чому це важне? Як це відноситься до нас ?

СУМ виник з порожнечі – з вакууму моральних засад і народних фундаментів. Наші засновники інстінктивно розуміли, що треба забезпечити наше ”я”. Бо ворог систематично й поступенно нищив нашу ідентичність. І якби не було тієї мужньої далекоглядности, яка породила нашу організацію, Україна дуже легко могла б уже сьогодні лежати в багні забутого потенціялу.

1991-ий рік – крах совєтської тюрми народів. Майже по-біблійному так звана залізна завіса роздирається надвоє. Щастя – оптимізм – надії. І ми всі з глибоким задоволенням тішилися тоді доконаним фактом. Можна було скласти руки й заявити, що нашу ціль досягнули. Ми ж бо були складовою організацією Українського Визвольного Фронту! Визвольного! А Україну вже визволено! Чи не так ?

Ні – катеґорично ні!

Оголошено свободу – так!

Окреслено кордони – так!

Обладнано всі юридичні аспекти суверенітету – так!

Основно відроджено український народ – ні!

Як ні ?

Дорогі друзі й подруги, завжди легко передягнутись. Легко перефарбувати стіни. Легко називати речі іншими іменами. Але чи це – відповідає дійсності? За 20+ років не було ні волі, ні долі у нас, як національна ідентичність. І знаємо, до чого призвів цей сон….. Писав Тарас Петриненко ”Чом так довго, моя мамо, мене не збудила?” Щойно тепер, після цілого покоління суто-мойсейського блукання в пустині, нарешті починає нація прокидатися. А нам- більше ніж будь-коли в історії АБН, ЛВУ, СУМ – стала пора взяти в руки меч-булаву й бути світлим дороговказом, опікуном делікатної української небайдужности, оборонцем історичної правди, захисником майбутнього….

Якщо дійсно Честь України – ми були й є Готові Боронити, тож будьте впевнені, що наш сумівський поклик – є і буде.

 

Слава Україні!