Юнацький табір на оселі Зелений Бір біля Вінніпегу

З 5 по 11 липня, 2026 р. на мальовничій оселі «Зелений Бір» в Українському Парку неподалік Вінніпегу відбувся щорічний Табір Юнацтва Спілки Української Молоді (СУМ). Упродовж семи днів десятки дітей та молоді жили одним українським колом – вчилися, гралися, змагалися і творили спогади, які, без сумніву, залишаться з ними на все життя.

Табір СУМ – це не просто відпочинок і розвага, а справжнє середовище для розвитку дитини, вироблення самозарадності, провідницьких навиків і зміцнення дружби. Програма цьогорічного табору була справді цікавою й різноманітною: інтелектуальні та інтерактивні ігри, спорт, творчі майстер-класи, спів, дружні вогники, екскурсії, дискусії-гутірки на різні теми, купіль і життя в природі.

Щоденно таборовики проводили час на березі озера Вінніпег, де купалися, грали в пляжні ігри та насолоджувалися літнім сонцем. Одним із найяскравіших моментів тижня стала екскурсія до історичного містечка Ґімлі, Манітоба – одного з найстаріших поселень на березі озера Вінніпег, заснованого ісландськими переселенцями, – де діти й молодь дізналися чимало цікавого про історію цього краю.

Не обійшлося й без спортивного духу – таборовики брали участь у численних спортивних змаганнях і турнірах, які гуртували команди та виховували здоровий дух суперництва. Щодня відбувалися й творчі заняття та майстер-класи, зокрема робота з деревом, під час яких молодь власноруч виготовляла вироби, розвиваючи терпеливість і дрібну моторику.

Освітня частина табору була не менш насиченою. Таборовики брали участь у пізнавальних і захопливих заняттях з української культури та історії, дізнавалися чимало маловідомих і цікавих фактів з історії України. Особливу увагу цього року присвятили постаті Івана Франка та його казці «Лис Микита» – адже в 2026 році відзначаємо 110-річчя з дня смерті великого Каменяра. Молодь також навчилась про Симона Петлюру, в честь якого відбувся цьогорічний табір, зі захопленням почула про права громадян забезпечені Конституцією України, а молодші мали заняття з надання першої допомоги та взяли участь у дискусіях-гутірках про довкілля й екологію.

Особливим моментом табору стала зустріч із запрошеною нашою подругою, д-р Тамарою, яка поділилася власним досвідом участі в медичних місіях до України. Її розповідь про роботу з пораненими та цивільним населенням у складних умовах справила глибоке враження на молодь і нагадала про нерозривний зв’язок української громади в Канаді з Батьківщиною.

Кожного вечора табір оживав традиційними дружніми вогниками, біля яких лунали українські пісні, жарти й теплі розмови. Саме такі вечори, у теплому українському колі, найкраще передають атмосферу СУМівського табору – відчуття єдності, приналежності й радості від спільного українства.

Та слід підкреслити: табір СУМ – це не лише веселощі та розваги. Це школа життя, де діти вчаться самостійності й автономії, розвивають провідницькі навички, вчаться співпраці в командній роботі, глибше пізнають природу та екосистеми, а водночас закорінюються у своїй українській ідентичності. Тут зав’язуються дружби, які, як показує досвід багатьох поколінь СУМівців, тривають на все життя.

Тиждень на оселі «Зелений Бір» проминув швидко, але залишив по собі незабутні враження й емоції. Юні Сумівці  роз’їхалися додому втомлені, засмаглі й щасливі – з приємними спогадами, новим знанням, а головне – з новими друзями та ще міцнішим зв’язком зі своїм українством.

Цьогорічний табір справді вдався на славу, і за це – щира та величезна подяка команді й виховникам, які вклали багато серця та зусиль, аби кожен день був насичений, безпечний і по-справжньому радісний для кожного таборовика. Особливе признання належиться молодій Команді табору в складі: Маркіян МкКол – комендант, Олег Ємков – бунчужний, Алекса Берет – виховник, Поліна Кіптенко – писар, й таборовій мамці – Анні Коваленко.  Саме завдяки їхній самовідданій праці цей тиждень на оселі «Зелений Бір» назавжди залишиться в серцях дітей та молоді.

Гартуйсь!  До зустрічі на таборі СУМ наступного року!