Виховно-відпочинковий табір на Верховині «Ціль свободи – робити добро!»

0
317

«Ціль свободи – робити добро!»

Це золоте гасло Спілки Української Молоді на 2018-ий рік, взятe від слів сл. б. Любомира Гузаря, повиннe бути натхенням і провідною зіркою для кожного, хто шанує цей найбільший скарб людини – її свобідну волю – та хто пізнає власну відповідальність творити добро при допомозі цього скарбу. СУМ як виховна організація, так як і взагалі українські патріоти у всіх етапах нашої бурхливої історії, давно підтримує та плекає ці цінності. Найбільші герої наші жили цими принципами, вибираючи смерть скоріше від припинення боротьби за добро. На тлі цього, не дивно що назва виховно-відпочинкового табору на оселі Верховина літом 2018-го року була «Добровольці Божої чоти ім. 70-річчя СУМ в Канаді».

Козацькі чоти тримали як ідеали свободу людини і народу, а їхня глибока віра в Бога означала, що вони для добра людей і народу постійно працювали. Цього року відмічуємо 250 років від найбільшого гайдамацького повстання під проводом славного козака Максима Залізняка. Його ім’я стало легендою між вояками Українських Січових Стрільців та в УПА, і тому і СУМівський табір перебрав характер Запорізької Січі продовж двох чарівних тижнів липня 2018-го року.

Не малу роль відіграє команда табору для створення відповідної атмосфери. Комендант др. Андрій Лисович своїм умінням тримати водночас пошану до кожного, дійсну потіху в праці  і радість у кожній дитині та, коли потрібно, належну дисципліну, зберігав ідеальний баланс. Др. Никола Ганич-Маркот, комендантова права рука, уважно дотримував табір до денного порядку та упевнював, щоби поведінка віддзеркалювала сумівські чесноти. Були дві головні виховниці; подр. Таня Чолій під час першого тижня провела взірцеву програму своїм досвідченим, розумним способом, що дозволило подр. Наталі Штурин безпереривно перебрати під час другого тижня. Медсестра подр. Олеся Корецька кожне подрапане коліно і скалочку, біль живота і тужіння за домом, спокійно доглянула та залатала як і в перший день, так і в останній. Референт самодіяльности, подр. Христя Крутиголова, креативно і пильно старалася передавати любов до мистецтва юнацтву. Подр. Ніна Семчишин, яка приїхала на другий тиждень, розбуджувала прагнення кожного серця до рідного співу нашого народу, закріплюючи в ньому новий запас козацьких пісень. Подр. Аріяна Головка-Лисович з допомогою подр. Ляриси Юрчен з типічним ентузіязмом та енергією найменшеньких поміж нас виховували при забаві і пісні.

Виховники ніколи не відступали від своєї ролі бути прикладом і натхненням для дітей. З дівчатами працювали виховниці подр. Софія Кислевич, Леся Костів, Віта Хміль і Даня Штурин (2-ий тиждень). Їм до помочі були молоді помічники под. Емілія Гарасимович, Юлія Кіщук, Наталя Крупа, Кіра Пекар і Аріана Туцька. Хлопцями занималися виховники др. Адріян Корецький і Мирослав Штурин (2-ий тиждень). Помічники їхні були др. Лесик Чолій (котрий уміло пильнував молодших хлопців), Матвійко Куташ і надзвичайний рятівник др. Колин. Напевно вернулися до домів юнаки і юначки з теплими споминами, як радісні виховники ними цікавилися і з пошаною і глибокою людяністю відбули з ними табір.

Величезну працю для підготовки табору вклала голова таборової комісії, подр. Дарія Ганич, котра зорганізувала склад, кухню і всі технічні деталі (прогульки, харчі, духовна обслуга і т. п.). Коли все зійшло на нівець з приїздом 50-ох дітей плюс групка веселих суменят готові до забави, вона мала все прекрасно підготовлене.

Двотижневий виховно-відпочинковий табір відкрився 15-го липня, 2018-го року, під літнім сонечком і блакитним небом, при участі приблизно 80 таборовиків, суменят і складу. Отець Півторак відправив Святу Літургію і відтак почалося таборування. Хоч загальна тема табору була козацька, кожного дня також відбувалася гутірка пов’язана з якоюсь річницею. Гасла дня віддзеркалювали та підкреслювали тему. До тем включалися 100-річчя Українського Чорноморського Флоту, 100-річчя Проголошення Незалежности, 100-річчя бою під Крутами, 100-річчя Листопадового Зриву, 85-річчя Голодомору, 100-річчя прийняття тризуба, прапора і гривні як народня валюта, та 70-ліття СУМ в Канаді. Як додаток до цих тем, перший раз на оселю загостив навчальний автобус Голодомору, до котрого більшість таборовиків зайшли та до якого мали нагоду гості з оселі увійти щоби пережити просвітлені відео. Також велика честь табору була привітати бувшого воїна АТО Миколу Линника. Зворушливі патріотичні пісні та творчі вироби самодіяльности закріплювали теми. Відео привіт сумівцям усього світу з нагоди 100 років піднесення українського прапора над кораблями Чорноморського Флоту дали всім молодим і молодшим серцем чутися частиною світової спільноти.

Але табір має ще одну ціль – будувати фізично та емоційно здорових дітей. Для тієї мети було багато часу кожного дня для плавання і спорту, а різноманітні вечірні зайняття включали танці, спостерігання зірок, таборовий футбол, джепарді, Івана Купала, вогник зі співом і маршмелами, писання листів українським воякам, козацькі гри, величавий козацький бенкет і дві забави з українською музикою. Дві надзвичайно приємні прогульки дали нагоду всім випробуватися і розвеселитися разом. Дві потужні тематичні ватри дали нагоду таборовикам виступити піснями і віршами перед батьками та показати їм таборову діяльність. Кожного вечора табір спільно заспокоювався молитвою «Ніч вже йде».

Все завершився так як і почалося, Святою Літургією. Табір «Добровольці Божої чоти ім. 70-річчя СУМ в Канаді» виконав важливу роль в житті молодих українців-учасників. Він пригадав всім, що навіть коли ми відпочиваємо від своїх щоденних обов’язків, цей визов кожному з нас шанувати свою свободу, творячи всюди і завжди потрібне добре, не гасне. Наша батьківщина нас зове до цього ідеалу, а наша матір, СУМ, просвічує нам дорогу.

Наталя Штурин

Додаткові фотографії ви можете знайти в цій ґалерії!