Табір це важлива частина виховання молоді в Спілці Українськоі Молоді (СУМ), який є продовжуванням загального сумівського виховного процесу. Таборування це не тільки є літним відпочинком серед природи, а через гри й забави сприяє формуванню фізичного здоров’я, самопевності, зарадності, відповідальності, карності та зміцнення дружби. Це є час натхнення, розвитку і посилення віри у власні сили й можливості та на створення неперевершених спогадів. Табір завжди веселий – насичений спортом, змаганнями, іграми, природознавством, різними зустрічами й заняттям й конечно співом. В додатку, сумівський табір зміцнює в юнацтві національно-патріотичний дух і любов до України.






В першій половині липня цього року, на оселі «Зелений Бір» в Українському Парку на берегах Вінніпезького Озера, власне відбувся такий табір. Присвячений 100-літтю заснування СУМ, табір відбувався під ювілейним гаслом «Честь України – Готов Боронити!». Крім таборової команди й виховного складу, було 36 таборовиків, значна частина яких були змушені покинути Україну в наслідок війни й сьогодні знайшли затишок, підтримку й нових друзів серед членів Осередку СУМ у Вінніпезі. Знаменита погода, насичена програма й щире дружнє спілкування дали юнацтву можливість зануритись в українській культурі, історіі, мові й традиціях. Цікава й різноманітна програма включала історію й дію СУМу в різних краінах світу, святкування Дня Канади, гутірки й зайняття про Українську Повстанську Армію й про життя визначного поета Василя Симоненка, зустріч і дискусіі про Бога з нашим капеланом отцем В. Гой, практичне навчання про першу медичну допомогу, інтелектуальні та рухливі гри, рукоділля (малювання, різьба, вишивання), олімпійські змагання, пошук за Мавкою й багато іншого.










Вкоротці, неперевершена команда й виховний склад, багата програма, блискуче озеро, смачна кухня й по душі друзі, запевнили успіх цьогорічного табору СУМ в Манітобі. Довгі прощання, сльози і небажання від’їжджати домів таборовиків СУМ найкраще свідчать про удачу табору.






Щира подяка таборовій комісіі, очоленій подругою Марійкою Дяків, за солідну підготовку табору. За переведення самого табору й заступництво батьків і матерів для дітей в таборі дякуємо надзвичайно енергічній та працьовитій команді й виховному складу: командант – Маркіян МкКол, бунчужний – Никола Берет, писар – Аріадна Длуґош, обозні – Єлисавета Савченко і Поліна Кіптенко, впорядник – Софія Павлова. До Виховного складу увійшли: Ганя Брил-Клименко, Мирослава Підгірна, Марійка Дяків, Маруся Кулик, Лілія Грицак, д-р. О. Цап і др. Т. МкКол. Також допомагали ‘Таборові Мами’ – Анна Коваленко й Олександра Волошенко.






Мирослава Підгірна






