Кілька років поспіль Спілка Української Молоді (СУМ) організує 
благодійні літні табори для українських дітей, що постраждали від війни на сході України. Ці табори призначені для дітей воїнів АТО (нині ООС), дітей – вимушених переселенців (ВПО) зі сходу, та дітей, які живуть біля лінії розмежування з фронтом. Особисто будучи ВПО і студенткою факультету соціальної роботи, я розумію можливі довгострокові наслідки травматичних подій для сімей та дітей, особливо тих, хто пережив війну або проживає її щодня. Чим більше я дізнаюсь про благодійний табір СУМ та діяльність СУМ в цілому, тим більше усвідомлюю, наскільки важливі ці заходи для психічного та фізичного здоров’я, розвитку стійкості та загального добробуту наших дітей, а значить і для майбутнього України в цілому. Як учасник благодійного табору “Дерево життя” минулого року я хотіла би поділитися деякими враженнями про табір з точки зору соціального працівника та пояснити, чому ця робота з дітьми є надзвичайно важливою.
Стрес є нормальною частиною нашого життя, проте, якщо рівень 
стресу перевищує здатність нашого організму впоратися з ним, наслідки стресу стають токсичними і глибоко впливають на наше психічне та фізичне здоров’я, нашу здатність логічно мислити і наші взаємовідносини з іншими людьми (Van der Kolk, 1994). Відповідно до дослідження про шкідливі переживання в дитинстві (ACE) (Felitti et al., 1998) люди, які зазнали токсичного стресу в дитинстві, мають коротше життя та різні проблеми з психічним та фізичними здоров’ям, включаючи хронічні захворювання. Важливо зазначити, що в умовах війни всі сімейні та громадські системи руйнуються, батьки стають перевантаженими питаннями виживання, а діти можуть бути знехтувані та/або зазнати вторинної психологічної травми, домашнього емоційного та/або фізичного насилля на додаток до стресу адаптації в новому середовищі. Діти військових з досвідом бойових дій також можуть вирости з подібними проблемами в сім’ї. Однак, гарна новина полягає в тому, що мозок має фантастичну здатність до нейропластичності, або, іншими словами, – здатність до відродження та адаптації. Це означає, що за умовами належної підтримки діти можуть подолати токсичні наслідки травми та стати ще більш стійкими (Van der Kolk, 2014).
Наступне питання тут, – які послуги потрібні для надання необхідної підтримки дітям? Відповідно до останніх досліджень про стійкість сім’ї та дітей, системи підтримки працюють на декількох рівнях. Вони включають в себе індивідуальні особливості людини, особисту ідентичність, підтримку на індивідуальному рівні, сім’ю, сусідів, громаду, школу, суспільство та соціальні системи підтримки, соціальні та культурні цінності суспільства, політичні та соціально-економічні умови (Bronfenbrenner, 1994; Ungar, Ghazinour & Richter, 2013). З точки зору роботи на індивідуальному рівні дуже важливо працювати цілісно з тілом, розумом, духовністю, емоціями, соціальними зв’язками та інтелектуальними сферами людини (Ван дер Кольк, 2014 р., Університет в Буффало, Школа соціальної роботи). Діяльність дитячих таборів СУМ стосується всіх зазначених вище аспектів (Ungar, Ghazinour, & Richter, 2013).
Діяльність СУМ-івського благодійного табору відображає практично всі аспекти особистого та колективного зцілення. Перші кілька днів діяльність в таборі 2017 р. була присвячена знайомству, обміну досвідом і особливостями кожної області, з якої приїхали учасники. Разом всі ми довідалися про себе, свої цінності та індивідуальність. Також ми дізнавалися наше коріння шляхом малювання сімейних дерев, обговорювали важливість родинних зв’язків, зв’язків з нашими предками, нашою культурою та розвитком громадянського суспільства, де виграє кожен, якщо піклуються всі. Щовечора ми проводили вправу «свічка», яка допомогла учасникам поділитися відгуками та емоціями про день. Ці заходи є дуже важливими з погляду визначення своєї ідентичності, розвитку почуття приналежності до групи та в суспільстві та сенсу в тих ситуаціях, які довелося пережити цим дітям, як наприклад втрата дому від снарядів. Вони також навчаються самоосмислити і називати свої почуття, що є дуже важливими життєвими навичками.
Структура, рутинність та ритуали дуже важливі для заземлення та емоційної регуляції. Графік літнього табору, точний час проведення заходів відіграють цю роль. Структура таборових заходів торкається всіх частин колеса життя для самодопомоги (Малюнок 1): духовний аспект (наприклад, групове спілкування, спів, розмови з капеланом, «свічка»); фізичний (ранкові вправи, заняття спортом, купіль, ремесла, обливанки, спів, які фізично знімають стрес); творча діяльність, спрямована на підвищення фантазії* і зміну хімічного складу мозку (акторство, рукоділля, танці); емоційний/психологічний аспект (робота з собакою-терапевтом, «свічка», групове спілкування); взаємовідносини/соціальний аспект (групові заняття, час для соціалізації, міжособистісні відносини, робота в команді, міжкультурні зв’язки з виховниками з інших країн); розум/інтелектуальний фактор (освітня діяльність про українську історію та культуру, відповідальність). Всі ці аспекти роботи зі свідомістю і тілом, які оточуються підтримкою та турботою громади, яку уособлює самий табір, оскільки табір організовано та фінансується спільними зусиллями СУМ в Україні та осередками СУМ по всьому світі. Таким чином, навколишнє середовище в СУМ-івському благодійному таборі допомагає дітям розпізнати та розвивати внутрішні і зовнішні ресурси; а також відповідальність, яка сприяє підвищенню самооцінки, почуттю вкладу в щось спільне та відчуття особистої важливості.
Мій останній пункт на підтримку СУМ-івських благодійних таборів з 
психосоціальної точки зору полягає в тому, що вони розвивають стійкість та витривалість дітей. Доктор Майкл Анґар, відомий дослідник і практик у сфері дитячої стійкості, виявив дев’ять умов, необхідних для підвищення стійкості дітей (Малюнок 2). Ці чинники включають в себе наявність структури; передбачуваних наслідків (якщо зробили помилку, ви її виправляєте, і почуваєте себе добре через це); багатьох і міцних взаємовідносин (ширша мережа співтовариства та однолітків, які однаково важливі для відносин між дітьми та батьками); потужне відчуття особистості, коли культура набуває місця; почуття сили та контролю (з точки зору відповідальності та нагородження, розвитку ефективності та здатності впливати на навколишній світ, тощо); відчуття приналежності / згуртованості / культурної ідентичності / духовності / мети в житті; повага до їх прав; і відчуття відповідальності за інших. Таким чином, в СУМ-івських літніх таборах діти розвивають життєві навички та здатність відстоювати в стресових життєвих ситуаціях. Це буде корисним для них в майбутньому житті, для зміцнення здоров’я, та з точки зору створення цілісних та здорових сімейних відносин, зв’язків з іншими людьми та побудови міцного, свідомого громадянського суспільства.
Якщо ми, як суспільство, продовжуватимемо та розширюватимемо цю психосоціальну підтримку для дітей, постраждалих від війни, ми можемо запобігти травмуванню, що передається через покоління (Giladi & Bell, 2012) та інвестувати в посттравматичний ріст (Powell et al., 2003; Tedeschi & Calhoun, 2004). Було дивовижно бачити, наскільки дорослими є більшість підлітків з зони війни – їх психологічний вік набагато вищий, ніж фізичний. Війна зробила дорослими цих дітей. Але наші діти мають не виживати, вони мають розквітати і ставати агентами змін у об’єднаному суспільстві України. І це – наша відповідальність, як українського суспільства, зробити так щоб це сталося. Ми не повинні недооцінювати сили міцних взаємовідносин та підтримки громади. Якби не СУМ-івська громада Калгарі, у мене, напевно, розвинулася би клінічна депресія у 2014 році, коли мені довелося залишити свій рідний дім у Криму.
Недаремно, привітання СУМу є “Гартуйсь”. Це означає “загартування”, щоб стати настільки ж міцними, як тверда сталь, стати стійкими. Роблячи внесок у благодійні літні табори Спілки Української Молоді та інші СУМ-івські заходи, ми розвиваємо стійкі покоління з міцними цінностями, почуттям особистості та приналежності, повагою до своєї історії, критичним мисленням; які можуть піклуватися про себе та один до одного, які не бояться брати на себе відповідальність і діяти заради спільноти та процвітання України.
Гартуйсь!
* Ван дер Кольк (2014 р., Стор. 17) говорить, що “уява абсолютно критична для якості нашого життя… Уява дає нам можливість передбачати нові можливості – це важлива основа для реалізації наших надій”.
Ганна Захарова, Магістр Міжнародних Відносин (Університет Олд Домініон, Вірджинія, США), студентка факультету Соціальної Роботи Університету Калгарі.
Щоб підтримати табір, перейдіть за посиланням.
Список літератури:
Bronfenbrenner, U. (1994). Ecological models of human development. International encyclopedia of education, 3(2), 37-43.
Centers for Disease Control and Prevention. (2016). Adverse childhood experiences (ACEs). Retrieved from: https://www.cdc.gov/violenceprevention/acestudy/index.html
Felitti, V. J., Anda, R. F., Nordenberg, D., Williamson, D. F., Spitz, A. M., Edwards, V., & Marks, J. S. (1998). Relationship of childhood abuse and household dysfunction to many of the leading causes of death in adults: The Adverse Childhood Experiences (ACE) Study. American journal of preventive medicine, 14(4), 245-258.
Giladi, L., & Bell, T. S. (2012). Protective factors for intergenerational transmission of trauma among second and third generation Holocaust survivors. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 5, 384–391.
Powell, S., Rosner, R., Butollo, W., Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2003). Posttraumatic growth after war: A study with former refugees and displaced people in Sarajevo. Journal of clinical psychology, 59(1), 71-83.
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18.
Van der Kolk, B. A. (1994). The body keeps the score: Memory and the evolving psychobiology of posttraumatic stress. Harvard review of psychiatry, 1(5), 253-265.
Van der Kolk, B. (2014). The body keeps the score. New York: Viking.
Ungar, Michael. “Resilience: Nine things kids need from their families, schools, and communities”. Uploaded by Simcoe County District School Board, July 3, 2015, https://www.youtube.com/watch?v=vwnu8S9Q8oU
Ungar, M., Ghazinour, M., & Richter, J. (2013). Annual research review: What is resilience within the social ecology of human development? Journal of child psychology and psychiatry, 54(4), 348-366.
Університет Баффало. Школа соціальної Роботи. Стартовий комплект для самодопомоги. Retrieved from: https://socialwork.buffalo.edu/resources/self-care-starter-kit.html
Wall, A. (2018, March 18). How busy hands can alter our brain chemistry. CBS News. Retrieved from: https://www.cbsnews.com/news/handiwork-how-busy-hands-can-alter-our-brain-chemistry/
