Доповідь під час 66-го Маніфестаційного Здвигу

0
564

Доповідь Голови Світової Виховної Ради Марії Поліщук під час  66-го Маніфестаційного Здвигу

“Вітаю всіх на 66-ому Маніфестаційному Здвизі Спілки Української Молоді в Америці. Великою честю для мене є бути головним промовцем цього величного свята. З особливою гордістю виступаю як Голова Світової Виховної Ради СУМу. Горда тим, що маю змогу очолити виховну ділянку унікальної молодіжної організації, яка впродовж 90 років виховує у своїх рядах українську молодь у дусі християнському та національно-патріотичному. Це організація, завдяки якій тисячі змогли зберегти тісний зв’язок з нашою Батьківщиною, завдяки якій, як казав Євген Гановський, ми змогли “злучитися ідейними й організаційними вузлами в одну нерозривну сім’ю під кличем “Бог і Україна”.

Я завдячую долі, що 15 років тому привела мене із моїми дітьми до СУМу. Свій вибір я зробила завдяки усвідомленню мети, яку має СУМ, завдяки тим християнським та світоглядним засадам, на яких базується виховання в СУМі від часу заснування в Києві у 1925 році, після відродження на еміґрації у 1946 році та продовжуються сьогодні на різних рівнях та в різних країнах.

Кажуть, що на кожне покоління випадає певна місія в житті. Хочу зупинитись над здобутками СУМу в Америці за майже 70 років, якими ми гордимося та над завданнями, які залишаються для нашого поколіня до вирішення.

У Програмі СУМ Америки було, що “СУМА виховує такий тип молодої людини, яка дорого цінить свободу, горда за своє українське ім’я та всіма можливими способами допомагає українському народові в його визвольній боротьбі проти всіх окупантів України, за побудову Української Самостійної Соборної Держави”. Це є наша ціль, це є наш дороговказ.

 Цього року весь український народ, всі українці діаспори відзначили 26-ту річницю проголошення Акту про Незалежність української держави. Цьому політичному Акту, який був підтверджений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року, передувала тривала боротьба українських націоналістів, всіх свідомих верств українського народу, в тому числі і членів Спілки Української Молоді.

 Наші сумівці були незамінними учасниками постійних пропаґандивних та протестних акцій, які інформували світ про події в Україні. Особливо гучними були масові акції за права політв’язнів та шестидесятників. І в перших рядах демонстрантів завжди була сумівська молодь в одностороях. А в роки незалежности сумівська боротьба на політичному полі не припинилась. Сумівці постійно проводять акції в пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років  — геноциду українського народу. Наша молодь не стала осторонь і в час Помаранчевої революції. Сумівці долучались до міжнародних спостерігачів на парламентських та президентських виборах в Україні.

Згадаємо також і зовсім недавні акції протестів проти політичного свавілля влади, коли запалали смолоскипи на Майдані. Ці доленосні випробування розбудили всю українську спільноту. Вона стала громадським суспільством, політичною нацією. Всi українці, в тому ж числі і ми сумівці, змінилися, гуртуючись у своєму щирому бажанні захистити рідну країну від аґресора. Але за своє пробуження заплачено надто велику ціну – життям цвіту нації, серед якого і сумівці. На пам’ять про наших героїв 23 серпня, у День Державного Прапора, було освячено і встановлено Прапор СУМу в гарнізонному храмі Львова, поруч зі стягами сучасних українських військових формувань. Ця подія зібрала сумівців з різних куточків світу, членів Світової Управи СУМ, друзів та прихильників нашої організації. Тож нехай пам’ять про наших героїв, як і слова нашого Гімну — “нині сумівці, завтра – бійці за Українську Державу”,  нагадують нам про наш громадянський та сумівський обов’язок.

 A сьогодні ми знову стоїмо пліч-о-пліч зі своїми братами та сестрами в Україні. Знову політичні акції, які здійснюють сумівці на вулицях Нью Йорку, Вашинґона та інших міст, не залишають осторонь aні американську пресу, ані політиків. Не злічити ту кількість листів, написаних нашим членством, та дзвінків до президентів, губернаторів різних штатів та інших політичних діячів у часі прийняття ними важливих рішень щодо допомоги Україні та введення політичних та економічних санкцій проти країни-аґресора.

З часу відновлення СУМу в Америці, сумівцями була проведена колосальна праця в українській громаді, яка найбільше проявилася в створенні різноманітних культурно-освітніх структур, що було потребою повноцінного національного виховання та представлення українства назовні. Зокрема було створено мережу Рідних Шкіл, радіопередач, мистецьких одиниць — хорів, капел бандуристів, танцювальних гуртків, багато з яких успішно діють і сьогодні. І доказом цього є виступ наших юних талантів під час вчорашнього сумівського шоу, а також сольний концерт сумівця, оперного співака Стефана Шкафаровського під назвою “Будь Україно!” напередодні Дня Незалежності у Львівській філармонії. І не передати словами тієї теплоти, тих гучних оплесків, з якими вітали нашого земляка в рідній Україні.

 Одним із засобів виховання та зацікавлення сумівців є спорт. При наших Осередках діють спортові референтури, створено спортові дружини, які змагаються як на всеамериканському, так і на міжнародному рівнях. Спорт у цьому випадку є і моментом пропаґанди. Так нещодавно успішно завершилася  тура наших футболістів в Україну під гаслом “На крилах дружніх змагань”.

 Вже три роки як відбувається забіг 5К під час Мініфестаційного Здвигу. Кошти від цього забігу передаються товариству “Львівський Лицар”, яке закупляє необхідну  техніку для наших бійців. Минулого тижня відбулася зустріч американської сумівської делеґації з керівниками цього товариства, при якій було приведено лише кілька фактів врятування життя військових та добровольців на війні. І це є наявним прикладом того, коли матеріальне, іноді не таке вже й значне для нас, перетворюється в щось велике і безцінне. Тож пам’ятаймо також і про це, коли будемо проходити повз дружинників, які започаткували і продовжують акцію “Сумівець — бійцю”.

Учасники останньої Міжнародної зустрічі дружинників, яка відбулася у серпні цього року, відвідали військових у шпиталі Львова, де і були передані дарунки, закуплені за ці кошти. І знову, чи можна виміряти ціну посмішки на лиці пораненого бійця?

Якщо говорити про благодійність та жертовність, то слід пригадати і ті тисячі пакунків, що вислано дітям загиблих воїнів АТО та переселенців протягом акції “Теплом зігріємо серця” за останні три роки! Ця акція з рамен Світової Управи продовжується і цього року. Тож закликаю не тільки юнацтво, але й дружинників та сеньйорів, всю українську громаду не залишитися осторонь та подарувати усмішку українським дітям у час різдвяних свят.

Вже три роки за чергою сумівці Америки долучаються до підготовки та проведення Благодійного табору в Україні, в якому вже прийняли участь більше 300 дітей бійців АТО та переселенців. Надзвичайно зворушливим є читати про враження та спогади як учасників, так і членів команди. І все це було досягнуто спільними зусиллями сумівців.

Спілка Української Молоді є виховною організацією, метою якої є виховання українця-державника. Тому і не дивно, що наші сумівці є духовними пастирями, очолюють великі організації як терену, так і на міжнародному рівні, займають високі пости в американському середовищі та в Україні. Серед них — недавно призначена Міністром Охорони Здоров’я України Уляна Супрун.

Слід також відзначити, що до Дня Незалежності Президент України Петро Порошенко нагородив Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня члена СУМу, голову Української національної інформаційної служби Михайла Савківа. Вітаємо наших друзів із визнанням їхнього внеску в зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань, та бажаємо їм нових здобутків!

 З великою гордістю ми говоримо про наші успіхи, але необхідно також зостановитись і над нашим майбутнім, над нашою візією розвитку СУМу, зокрема над розвитком виховництва. Вимогою часу є вдосконалення виховних програм юнацтва, розширення та покращення юнацьких злетів та сумівських таборів. За останні роки успішно проведено програми Обміну Виховників та Впорядників між Україною та Америкою. Ці програми потрібно продовжувати і розширювати не тільки з метою запізнання наших друзів на інших теренах, але й щоб поділитися досвідом, підвищити рівень знання української мови та методів виховання. Надзвичайний акцент ми повинні ставити на вишколі молодих виховників та підвищенні їхньої кваліфікації. Для цього надзвичайно ефективним є проведення та участь у крайових та міжнародних виховних заходах. Важливим є плекання провідництва на всіх рівнях, починаючи з виховання в рою, участі у Провідницькому Семінарі та залученні до праці в Крайовій Управі та інших організаційних ділянках громадського життя. Ми постійно повинні дбати про розширення нашої організації, про збільшення членства і про залучення до співпраці українських педагогів та виховників.

А на завершення хочу пригадати цьогорічне гасло СУМу — “Великого Бажайте!”. Ці слова сказав Патріарх Йосиф Сліпий у 1957 році на засланні у Красноярському краї. “Великого Бажайте!” — це гасло СУМу повинно стати і гаслом для кожного з нас. Адже надзвичайно важливо мати перед собою гідну мету, йти до неї та робити добро. А в кожному доброму є і велике.

Пам’ятаймо, що мале добро кожного із нас переросте у велике добро української нації.

І таким великим для нас всіх, як і попередніх поколінь, є свобода нашої держави!

 Слава Україні!”