XXVII Крайовий З’їзд СУМ в Америці – Промова під час бенкету

0
405

Промова колишнього Голови Крайової Управи СУМ Богдана Гаргая під час бенкету  у Філядельфії

з нагоди 65-ліття СУМ в Америці – 25-го жовтня 2014

 

Друже Господарю,

Преосвященний Владико Павле, Отче Ігоре Капеляне СУМ, достойні представники світових, крайових та місцевих організацій, друже голово КУ СУМ в Америці, дорогі делеґати XXVII-го Крайового З’їзду СУМ в Америці, шановна українська філядельфійська громадо, дорогі Подруги і Друзі!

Щиро дякую Крайовій Управі СУМ в Америці, що удостоїла мене привілеєм бути  промовцем на цьому Ювілейному бенкеті з нагоди відзначення 65-ліття СУМ в Америці.

У  далекому 1946 році у повоєнній Німеччині перебували тисячі української молоді, які були вивезені на примусові роботи або були учасниками збройної боротьби.  В тому ж часі в  Україні  далі велась збройна боротьба проти нового поневолювача – комуністичної  Росії.  Тоді, за ініціятивою провідних членів Організації Українських Націоналістів та тогочасної української інтеліґенції, головно вихідців із східніх земель України, сподвижників Спілки Визволення України та Спілки Української Молоді, зродилась ідея відновити Спілку Української Молоді, яка ориґінально була створено в Києві у 1925 році, та брутально зліквідована на Харківському Процесі у 1930 році, а її провідників на чолі з головою СУМ Миколою Павлушковим запроторено у далекий Сибір, де згодом вони були закатовані.  Основною метою тодішнього СУМ-у було змагання за здобуття Самостійної Української держави.  Не меншими були стремління тодішної повоєнної молоді в Німеччині.  На материку в Україні йшла затяжна боротьба Української Повстанської Армії керованої ОУН та Революційним Урядом України – Українською Головною Визвольною Радою.

У цьому часі  українська молодь почала усвідомлювати, що повернення на Батьківщину мабуть, буде неможливим, і тому зайшла потреба себе самоорганізувати.  І так, у   1946 році, ґрунтуючись на традиціях крайового СУМ, дійшло до створення, чи радше відновлення СУМ на еміґрації.  Молодь масово почала вступати в лави СУМ.  Між 1946 а 1949 роками відбулись установчі Конґреси та Здвиги СУМ, обрано центральний Провід, та розвинулась широкогранна виховно-вишкільна, видавнича  та культурно-освітня праця.  Вся ця праця була спрямована на допомогу Воюючій Україні, яка у своєму Зверненні до молоді на еміґрації закликала її бути а аванґарді визвольної боротьби та бути гідними амбасадорами поза межами Баьківщини.

Згодом велика частина тогочасної української молоді почала залишати европейський материк та  у пошуках кращого життя масово переїжджати до Америки, Канади, Австралії та країн Південної Америки.  Серед тих, хто прибув до Америки і поселився у Філядельфії, Ньюарку та Нью Йорку, було значне число вже заприсяжених членів СУМ.  Пропам’ятною датою створення СУМ на цьому терені є день 20-го серпня 1949 року, коли за почином групи сумівців на чолі з д. Миколою Бачарою у Філядельфії скликано ширші сходини молоді та громадянства.  На цих нарадах було створено  Організаційне Бюро Спілки Української Молоді, яке очолив Василь Омельченко, прийнято рішення творити СУМ в Америці та видано Звернення до всієї української молоді в Америці, в якому між іншим сказано: “ Спілка Української Молоді Америки ставить своїм завданням служити великій Ідеї – служити так, як тисячі наших героїв, щоб дух борців-мучеників привів український нарід до великої перемоги.  СУМА – це організація молоді в дусі християнських моральних засад.  Це – організація в якій Ви, віддаючи свої сили для справи визволення України, виконаєте великі завдання супроти світлої пам’яті мучеників-героїв – Павлушкова, Матусевича та тисяч знаних і незнаних молодих братів і сестер, які згинули і сьогодні гинуть на полі бою з московсько-большевицьким окупантом.  Віримо, що нас українську молодь Америки згуртує спільна мета, в міцну, ідейну, здорову тілом і душею сім’ю, ім’я якій СУМА”.

І з того почалась мозольна, муравлинна та віддана праця творення нової Організації в Америці.  Немов гриби по дощу, одним за одним творились нові Осередки.  Спочатку –  на східньому побережжі, а відтак у містах середніх та західніх стейтів Америки.  Згідно з усіма архівними даними,  першим Осередком, який був створений в Америці  був Осередок СУМ у Філядельфії,  основуючі Збори якого відбулися 6-го серпня 1949 року, та якого названо іменем УПА, а другим –  Осередок ім. Евгена Коновальця в Ньюарку, який свої основуючі Збори відбув того ж  дня, однак на дві години пізніше!  У днях 6 і 7-го травня 1950 року в Ньюарку відбувся І-ий Установчий Крайовий З’їзд СУМ Америки на якому головою Крайової Управи обрано д. Василя Омельченка.
Це короткі історичні дані початків нашої Спілки в Америці.  Від цих днів пройшло вже довгих 65-ть літ широкогранної праці та діяльности СУМ в Америці.

З перспективи часу та існування СУМ в Америці її дяльність та розвиток можна поділити на кілька етапів.

Перший – період організаційної побудови, та усистематизовання політчної, суспільно-виховної, культурно-просвітницької та видавничої діяльности.  Перший Здвиги СУМ, який відбулися у Філядельфії на посілості сестер Василіянок у Факс Чейсі, а згодом наступні Здвиги у Бавнд Бруку, були не тільки сумівськими імпрезами, але й політичними заходами цілої української громади, участь в яких брали провідні американські політичні діячі та політики.  Разом з ростом організаційної мережі почали створюватися численні мистецькі та спортивні гуртки, а чисельний стан СУМ постійно зростав.

Другий період – це 1958 – 1965 роки,  коли в системі СУМ повстала окрема частина, а саме Юнацтво СУМ.  Це –  діти перших творців СУМ, які вже народились тут і потребували свого окремого місця в організації. Із творенням Юнацьких відділів повстала потреба виховних матеріялів та відповідних інструкторів – виховників, які б працювали з доростом.  За ініціятивою тодішньої Центральної Управи СУМ видається Правильник Юнацтва, який служить основою виховного процесу СУМ.  Відтак проводи СУМ покликають до виховної діяльности провідних та досвідчених педагогів, які приготовляють численні виховні матеріяли, якими  наша Спілка користується  і по сьогодні.  У парі з тим заходить потреба придбання власних приміщень – домівок для провадження діяльности, як також потреба придбання відповідного місця для відбуття літніх таборів.  Завдяки тогочасній спільній та дружній співпраці між Організаціями Українського Визвольного Фронту  та Проводом СУМ у різних містах набуваються домівки та оселі.  І так, завдяки жертвенності сумівського членства та загалу української громади, Спілка Української Молоді збагачується п’ятьма чудовими Оселями –Оселею КУ СУМ в Елленвілі, Оселею “Бескид” в Барабу, Оселею “Холодний Яр” у Північному Нью Йорку, Оселею “Київ” в Детройті та Оселею “Хортицею” в Клівленді.

Третій період – це кінець 60-их років по кінець 80-их років.  Цей період, на мою думку, позначається найбільшим розвитком та діяльністю нашої організації.  Величезну активність починають проявляти Дружинники СУМ.  Вони – завжди попереду в обороні українських політв’язнів, беруть участь в численних маніфестаціях в обороні національних та  людських прав в Україні.  Відбуваються міжкрайові та світові Злети, мандрівні табори по Европі. А по осередках дружинники СУМ входять до їхніх управ Осередків, де виконують різні обов’язки.   Словом , це можна назвати ЗОЛОТОЮ ЕРОЮ СУМ в Америці.

Останній період – це останнє десятиліття минуло століття по сьогодні.  Це – період уже унормованої праці: немовби рутинно проводиться діяльність. У нашій системі твориться нова структура – Суменята – а це вже внуки тих, хто першими творили СУМ,  Організаційно, наша Спілка почала поповнюватися новим членством, яке недавно почало приїжджати з України, та почало включатись в організоване громадське життя.  І раптом у світовій політиці відбувається катаклізма.  У 1990 розпадається Совєтський Союз, на згарищах якого повстають нові вільні народи – між ними і Україна!  Ми віс, мов приголомшені, спостерігали за подіями на Україні – проголошенням Суверенітету України, Революцією на ґраніті, а відтк проголошенням відновлення Української Самостійности 24 серпня 1991 року і всенародним референдумом.  Сповнилась довгоочікувана мрія всього українського народу, за яку сотнями літ мільйони віддали своє життя.  Для нашої Спілки ці події були вражаючими.  Вперше наше членство та молодь мали можливіть відвідати свою прадідівську батьківщину, запізнатись зі своїми родинами, поспілкуватись зі своїми ровесниками та відвідати історичні міста й місця, які вони тільки знали із оповідань, книжок чи лекцій на сходинах чи школах українознавства.  За останніх 20 років ми стали свідками численних подій в Україні – деякі з них давали нам багато радости, але, на жаль,  було чимало й таких, що засмучували.  Протягом цього часу наша Спілка багато допомагала Україні як морально так і матеріяльно.  Відбувались різні зустрічі, Світові З’їзди.  Американські сумівці відбували таборування на Україні, а до нас приїжджали сумівці з України.  І помимо всіх політичних, екномічних та інших негараздів, ми всі вірили, що Україна якось їх переборе, та крокуватиме шляхом державотворчого життя. На жаль, останній рік для нашої держав був трагічним.  Події, свідками яких ми були, глибоко закарбувались у наші серця та уми.  Мов на екрані, перед нами Майдан Незалежности та Революція гідности.  Відтак, смертельно-каральні розстріли мирних демонстрантів – жертва Героїв Небесної Сотні та до сліз зворушливі картини похоронних відправ.  Я переконаний, що так як цілий світ засудив аресію Росії, так і ми сьогодні разом з усіма українцями в діяспорі засуджуємо ці злочини та єднаємось з нашими братами в Україні і заявляємо, що ми – з ними!

Ми клонимо наші голови перед жертвами, які понесли Збройні сили України, перед терплячим народом та перед тими, які на передовій зі зброєю в руках полягли на полі бою захищаючи свою Державу та народ.  Ми висловлюємо підтримку Президентові та Урядові Україні в їхній нелегкій праці і сподіваємось, що новообрана Верховна Рада буде працювати для добра та блага свого народу.

Шановні Присутні!

У цих коротких даних мені хвилинах годі всесторонньо охарактеризувати в 65- літню діяльність нашої Спілки.  Це ви будети мати можливість у затишку своєї хати, коли сьогодні закупите собі найновіше видання  альбому КУ СУМ під назвою – СУМ в Америці: – 65-ть літня історія

Одначе, було б несправедливо не згадати хоч коротким спогадом провідних членів нашої організації, які трудились і працювали, щоб наша Спілка була такою якою вона є.  В першу чергу в тихій молитві згадуємо  подруг і друзів – засновників та всіх членів СУМ в Америці, які відійшли у вічність.  З вдячністю згадуємо голів КУ СУМ, які разом із членами керівних органів провадили нашу Спілку, а ними були:  пок. Василь Омельченко, пок. Зенон Осінчук, Михайло Фурда, пок. Лев Футала, пок. Евген Гановський, Мирослав Шміґель, Аскольд Лозинський, Оля Король, Юрій Наконечний, Богдан Гаргай і Андрій Бігун.  З особливою пошаною згадуємо голів та членів Управ Осередків, членів батьківських комітетів, материнських гуртків, виховників, керівників мистецьких, спортових та інших ділянок за всю працю під час 65-літної діяльности нашої Спілки.

Спілка може гордитись неабиякими успіхами серед сумівської родини та української  та американської спільноти.  З наших рядів вийшли провідні церковні, політичні, суспільно-громадські діячі.  Наше членство високопрофесійне і посідає поважне становище в американському суспільному, політичному, науковому, фінансовому житті.

Ми горді з того факту, що сумівське зерно, яке було посіяне у місті Братньої Любови – Філядельфії – дало багатий урожай.  Тому КУ СУМ з нагоди 65-ліття створення СУМ вирішила вернутись до міста заснування своєї організації та відбути тут свій 27-ий з черги Крайовий З’їзд.  Рівночасно мені приємно нагадати, що першим головою Осередоку СУМ ім. УПА у Філядельфії  був всім нам відомий  покійний д. Мирослав Солтис – а через 65

років цей Осередок очолює його син –  Мирон!  В особливий спосіб мені приємно привітати між нами шановну дружину Мирослава Солтиса – пані Чеславу!

Дорогі Подруги і Друзі!

Відмічуючи 65- ліття заснування СУМ в Америці, безперечно можна ствердити, що наша Організація виконала величезну працю у вихованні української молоді.  Вона заслужила і заслуговує на признання та похвалу всієї української спільноти не тільки тут, в Америці, але і поза нею.  Наша Організація у системі світового СУМ відігравала та відіграє передову ролю, а члени СУМ з Америки, між іншим, були головами Світової Управи, а інші виконували провідні фунції у світових керівних органах.  Тому сьогодні ми повинні не тільки згадати про минуле, але й глянути у майбутнє та накреслити напрямні діяльности.  Я глибоко переконаний, що молоді сумівці, які сьогодні  є керманичами на осередовому чи крайовому рівнях, мають відповідні знання, сумівську заправу та організаційні здібності, щоб вести нашу Спілку у світле майбутнє!  Як наші попередники не вагались передати молодшому поколінню естафету проводу СУМ, так і ми сьогодні з впевністю та вірою передаємо Провід тим, які впевнено можуть і хочуть провадити нашою Спілкою в майбутнє.

Напередодні відзначення 90 – ліття від створення СУМ в Україні, яке припадатиме у наступному році, пам’ятаймо про основне завдання нашої Організації – бути вірними Богові та Україні.  Не забуваймо слів сумівського Приречення,  які ми виголошували вступаючи в ряд СУМ,   тримаючи руку на сумівському прапорі – бути прикладними та гідними називатись СУМІВЦЕМ та  завжди і всюди боронити Честь України. Нехай Архистратиг Михаїл – Патрон СУМ – буде нашим покровителем та заступником перед Всевишнім, і провадить нашу Спілку до все більших та більших висот!

Дай нам, Боже, для рідного краю сумівські серця зберегти!

Честь, Слава та Многі Літа Спілці Української Молоді!

Слава Україні!

Філядельфія, 25-го жовтня 2014