Прийшла весна… хоча, ні! Минув 49 день лютого, і юнацтво Львівського осередку СУМ в Україні починає проявляти свої таланти. Назар Мита влаштував 21 березня «Хімічні сходини». У нашому осередку горіло, шипіло, пінилося, та ніхто не постраждав… хіба що тільки ті, хто пропустив ці незабутні «уроки алхімії»…
Почалося все, звичайно ж, з техніки безпеки, яку скоромовкою прочитав Андрій Фендик. Потім Назар вирішив над нами покепкувати і змусив пройти «тести на знання хімії»… Результати були втішними… Тобто ми втішилися від того, що хоч хтось в нашому осередку відмінно знає хімію – Назар Мита 😉
Отож, дехто натягнув медичні халати, хтось навіть мав шапку медсестри/медбрата, хтось мав білі шкарпетки, хтось ще щось там біле (дрес-код вимагав такого кольору)… Словом, перший експеримент називався «змія фараона».
Назар щось нашаманив із сухим спиртом (молодь росте..)) та якимись-там вітамінами, підпалив це все, і тут виповзла змія. У той час, як Назар намагався «розпалити» вогнище, Андрій Фендик в образі поважного мудреця зауважив: «Сухий спирт легше гризти, ніж підпалювати!»… Язик полум’я справді був схожий на плазуна, що танцює під сопілку – вигиналося, вистрибувало. Вразило.
Наступним у програмі був «вулканчик». До речі, відразу хочу попередити, що я не з’їла собаку на усіляких-там хімічних реакціях і сполуках, та, на жаль чи на ваше щастя, не можу дати точних формул усіх реакцій, що тут опишу. Тому вам, любі читачі, треба було або прийти на сходини, або тепер звертайтеся за «філософським каменем» до нашого персонального алхіміка-шамана Назара. Тож, думаю, найбільш промовистим описом вищезгаданої реакції буде вигук Назара Вільхового, коли той уздрів чудо міні-вулкана: «Ооооо! Нєжданчік!». Так воно і було J Уявіть собі: на сумівському столі, де п’ють чай, гамають смаколики і час від часу щось важливе підписують, було виверження справжнього вулкану зі справжніми кратером і лавою. Ми вимкнули світло, і тоді вулканчик показав себе у всій красі: лава дійсно ожила і почала пересуватися, киплячи і шиплячи. Назар сказав, що залишки від реакції можна використовувати для догляду за взуттям. Шкода, певно, що ми викинули ті «залишки» – могли б зробити на тому ґешефт 😉
Також у той темний-темний, страшний-страшний, найалхімічніший з алхімічних вечорів в осередку Львівського СУМу юнацтво виробляло штучну кров, або ж – робили якісну реакцію на залізо. Рецепт такий: щось-там розбовтуєш в пробірці, потім проводиш прозорою речовиною по місцю, де будеш робити «надріз», і по тій самій лінії проводиш іншою речовиною, яка відразу ж перетворюється на венозну кров. Коротше, 21 березня у нашій домівці відбувся акт масового суїциду… штучного, звичайно.
Далі Назар показав «різнокольоровий вогонь», дим без вогню, реакції з лакмусовими паперами. Для чергової реакції «блакитна лазур» був потрібен аміак, тому наш хімік запитав:
– У кого алергія на аміак?
– Зараз побачимо…), – відповів наш завжди кумедний і жартівливий голова міського осередку Назар Вільховий.
Сумівці загартовані, тому алергії ні в кого не виявили, проте чомусь всі без угаву хихотіли. Дивно, адже Назар обіцяв, що реакції «веселого газу», на наш спільний сум, не буде, хоча хто знає наміри алхіміка…
Окрім веселощів і спецефектів, ми також дізналися, як добути вогонь без сірника – для цього треба гліцерин і марганцівка.
Опісля всіх дослідів і фокусів усі дружньо пішли мити колби, пробірки і ще багато речей, назви яких або викликають усміх, або ж просто є архі-складними для запам’ятовування. Тим часом Назар зібрав свою лабораторію у дві великі сумки. Думаю, вам було цікаво читати про перші в історії українського СУМу «хімічні сходини», але, повірте, бачити ці всі чуда на власні очі було ще цікавіше!!! Тому вкотре повторюся: приходьте, приїжджайте, приповзайте, прикульговуйте, пристрибуйте на мега-цікаві та інтерактивні сходини Львівського осередку СУМ в Україні! І ГАРТУЙТЕСЯ!
подруга Ніна П.
