Вже традиційно, наш таборовий день починався зі свистка бунчужного, з густого туману, що закривав небо та ледь чутного співу птахів. Але вже за кілька годин стало зрозуміло, що день буде теплий та сонячний, тож команда табору вирішила подарувати молодшому юнацтву позапланову прогулянку до річки, де усі мали змогу погратись м’ячем, повправлятись у спортивних вміннях на зеленій траві та побавитись у різноманітні ігри.
А старше юнацтво дарма часу не гаяло, адже мало багато цікавих та різноманітних гутірок. Зокрема, говорили про лицарство у сучасному світі, говорили про особу сумівця та як треба бути чесним, працьовитим та обов’язковим, а також, мали гутірку про дружину суспільників з другом Святославом Липовецьким.
Коли сонце зайшло і стало не так спекотно, у старшого юнацтва спека лише починалась – інтелектуальне змагання між роями мусіло визначити хто ж стане найрозумнішими серед хлопців та дівчат. Найерудованішою виявилась команда рою СЮ «Хоробрі серцем», які перемогли зі значним відривом, і окремо відзначили подруг Олесю Юрченко та Уляну Комар і друга Андрій Своровського за глибокі та різносторонні знання у всіх сферах.
Молодше юнацтво показувало старі казки на новий лад. Тож, усі сім роїв веселили, розважали та зацікавлювали один одного смішинками, новим баченням давно відомих казок та намагались подолати свою цікавість і не побігти дивитись на зміючку-Оленку, яка заповзла в гості на наш табір.
Вірш рою «Сумівки в маках» про цей день:
Всі гуртом зібралися, весело сміялися,
Бігали, стрибали і пісні співали.
Гралися, сміялися, по землі качалися.
Сонечко раділо і на нас світило.
Річечка дзюркоче, з нами гратись хоче:
М’ячика украла – і назад віддала.
Наш бунчужний друг Андрій гратись з нами захотів:
Він наш м’ячик врятував і героєм нашим став!
