Виховно-відпочинковий табір на Голубиному озері «Доброта!»

0
290

Літні сумівські табори завжди були невід’ємною та завершальною частиною щорічної виховної-навчальної та культурно-розважальної програми. Як діти, так і дорослі, з нетерпінням чекають того дня, коли нарешті можна поїхати на табір і, зі старими та новими друзями, з головою зануритися у світ пригод, розваг та пізнання нового, цікавого, незвіданого і недослідженого.

Цьогорічний табір над Голубиним озером з теплою та ніжною назвою «Доброта», що відбувався з 22 липня до 4 серпня, проходив під гаслом «Робити добро – це просто», тому від першого і до останнього дня таборування команда намагалася посіяти зерна доброти, взаємоповаги і підтримки, щоб вони проросли міцною дружбою та взєморозумінням.

Діма Войтенко, який спеціально приїхав до нас з України, щоб отримати досвід сумівського канадійського таборування, відразу включився у роботу команди і поділився деякими ідеями з українських таборів. Зробили таборову пошту, якою таборовики могли надсилати один одному листи. Так сором’язливі юнаки могли писати один одному різні повідомлення і в тих листах-повідомленнях зароджувалася справжня дружба, а друзів було багато: в молодшому юнацтві – 36, в старшому – 28 та 6 суменят. День і ніч з дітьми працювала дружна команда з Едмонтону та Калгарі у складі: Комендант – Христя Мусієнко;бунчужні – Микола Переверницький, Андрій Давид;головна виховниця – Наталя Солецька, Наталя Давид;виховники – Беата Пасіка, Олена Стащенко, Іванка Солецька, Данило Мусієнко, Діма Войтенко, Наталя Мелиш,Олександр Мелиш; впорядники – Марко Бойчук, Кирія Бачинська, Роксоляна Іщенко, Дарія Подільська, Лориса Колодій, Вікторія Гринів;Підтабір УПА – Михайло Миськів, Мартин Стусяк;Кухня – Максін Закордонська, Шерлі Борис, Ірина Загірська, Соня Мензіс, Леся Гудзьо-Перез;Батьки суменят допомагали підтримувати чистоту в кухні, їдальні, душових, туалетах ти території табору.

Особливої родзинки таборові додало те, що він відбувався упродовж святкування сімдесятої річниці СУМ в Канаді, тому програма була насичена дуже цікавими та різноманітними проєктами та заходами.

Щодня юнацтво мало цікаві гутірки на різні теми, такі як:100 років з часу проголошення незалежності УНР IV Універсалом Української Центральної Ради; 100 років з часу героїчного бою студентського куреню під Крутами; 100 років з часу Листопадового Чину; 100 років відколи тризуб став державним гербом України; 70 років з часу створення СУМ в Канаді; Географія України; Українські боксери (спорт); Шанувати природу; Українська музика; 80 років з дня смерті засновника УВО і ОУН полковника Євгена Коновальця.

Доповненням для кращого засвоєння матеріалу було вдало підібране рукоділля. Так юнацтво з камінців, листочків, шишок та іншого підручногo матеріалу, назбираного на території табору, виклало тризуб та карту України. У спільній роботі над цим проєктом юнацтво не лише вивчали історію і географію рідної України, а і вчилися, як разом працювати, разом думати, підтримувати одне одного, допомагати один одному, часом чимось поступатися і йти на компроміс, та всеж працювати в команді, як одне ціле.

Вивчаючи тему спорту та українських боксерів, діти мали змогу навчитися культурі боксу і трішки потренуватися в заслуженого тренера України з боксу Олега Загірського, який люб’язно погодився віддати цілий день свого вільного часу, щоб поділитися своїм досвідом і позайматися з юнацтвом. Це заняття настільки сподобалося таборовикам, що не лише хлопці, а й дівчата загорілися бажанням ще більше ознайомитися і займатися цим видом спорту.

Упродовж першого тижня таборування юнацтво мало не лише цікаві гутірки та спорт, а й старанно готувалося до концерту з приводу святкування 70-ліття СУМ.

Цьогоріч ми мали унікальну можливість у гутірці на тему Українська музика, не лише розповісти про музику, як таку та про музичні інструменти, а й дати дітям можливість навчитися грі на бандурі. Допомогла нам в цьому надзвичайно талановита бандуристка та досвідчений педагог і диригент з ангельським голосом та добрим серцем – Ірина Калинович. Вона підібрала чудові твори для різних віковх груп і вчила дітей як тримати бандуру, як грати і співати. Допомагав Ірині вчити дітей наш молодий обдарований впорядник Андрій Давид.  Неймовірно як за такий короткий час (лише 5 днів) діти, які ніколи не тримали інструменту в руках, змогли опанувати бази гри на бандурі і достойно виступити на концерті.

Спів завжди був однією з улюблених частин навчальної програми. Чимало кропіткої праці доклала не менш талановита Беата Пасіка, яка вчила таборовиків співати пісень, які вони можуть співати при ватрі. Готуючись до концерту, юнаки щодня вправляли свій спів під звуки гітари, щоб той спів зазвучав новими барвами та зачарував вухо слухачів. І їм це вдалося! Справжнім хітом цьогорічного табору стала пісня «Не смійся з мене..» Зміст цієї пісні перекликається з назвою табору та гаслом. Слова – глибоко повчальні. Основне є те, що ми всі різні. Кожний є зі своїми вадами, болями і страхами, але нам не варто сміятися один з одного, а навпаки – потрібно бути чуйними, турботливими, підтримувати один одного, РОБИТИ ДОБРО, бо ж це так просто.

Та не лише співом дивували сумівці глядачів. Під керівництвом Олексія Малоштана, юнацтво від малого до великого навчилося танцювати Аргентинське танго. Особливо цікаво було спостерігати за молодшим юнацтвом, кому виповнилося лише 6-7 років. Вони так старанно виконували всі кроки, що не можна було надивуватися, як в них це виходить. А упродовж другого тижня наш незмінний комендант і вправна танцюристка Христя Мусієнко вчила дітей танцювати ще вальс і польку.

Щоб святкування 70-ліття відбулося цікаво та весело, організатори свята Іванка Солецька та Данило Мусієнко, запросили всіх сумівців осередків Калгарі та Едмонтону, батьків, родичів та друзів таборовиків на «одноденний табір з ночівкою під шатрами». Територію табору прикрасили світлами, прапорцями та кольоровими кульками. Діти стрибали в «надувних замках». Було організовано декілька станцій з іграми та розвагами, де могли забавлятися і дорослі і діти. Ласували смачнючими гамбургерами, сосисками, салатами, солодкою випічкою, фруктами і, навіть, солодкою ватою. Родина Шиш подбала, щоб запашні гамбургери були гарячими і було їх вдосталь. Завдячуючи кредитовій спілці SERVUS були закуплені продукти на свято.

Поважними гостями на святі були Олеся Луців Андрійович – Президент Конгресу Українців Канади та Надія Костенко – Генеральний Консул  України в Едмонтоні. Пані Надія завітали на табір зі своєю родиною і її дочка бігала, стрибала та розважалася разом з таборовиками та гостями.

На концерті таборовики показали все, чого вони навчилися упродовж першого тижня: співали, танцювали та грали на бандурах. ECHOES of Ukraine TV надало телекамери для запису концерту, а вів програму успішний сумівець, та ведучий передачі Контакт, Василь Яворський.

Смачно попоївши та насолодившись цікавим концертом, всі зібралися біля ватри, щоб в родинному сумівському колі поспівати пісень. А увечері, коли стемніло, свято завершилось грандіозними феєрверками.

Свято закінчилося, але не табір. Батьки і гості поїхали, а старше юнацтво зібрало свої речі та шатра і пішли в ліс розкладати Упівський табір. Провадили табір Михайло Миськів з Едмонтону і Мартин Стусяк з України. Упівці повинні були вивчати все про історію виникнення УПА, за що боролися, як виживали в лісі, як боронилися. Команда, що залишилася в основному таборі, загорілася бажанням прийняти участь у навчальному процесі, тому організувала напад з перебираннями, викраданнями, переговорами ворожих сторін та звільненнями полонених. Не відомо хто отримав від цієї гри більше задоволення (мабуть обидві сторони), але одні та інші чогось навчилися. І, по закінченні цієї гри, можна з гордістю зазначити, що декілька упівців, хоч зараз, готові боронити свою Батьківщину.

Було б не справедливо не згадати про наших маленьких суменят, які долучилися до табору лише на другий тиждень, але разом зі старшими сумівцями дріботіли в лаві своїми маленькими ніжками, вигукуючи: «ліва, пава, ліва»; відповідаючи : «гальтуйсь» на привітання – «гартуйсь»; намагаючись встояти струнко тоді, коли довкола літають комарі та метелики, відволікаючи увагу; наводячи порядок в паланці, щоб пройти інспекцію… Та з кожним роком вони ставатимуть старшими і розумнішими, здобуватимуть знання вдома, а здобуватимуть досвід і загартовуватимуть силу духа в сумівських таборах.

                  Десь по світу, сумівські табори по всьому світу,

                  Табір нам потрібний, як повітря,

                  Приїжджай, щоб слава СУМу знов розквітла!

Наталія Мелиш

За дальшими фотографіями загляньте в ґалерію!