Надходить свято Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа. Надіюсь що на Різдво Христове, Св. Василія, Маланку, Богоявлення, відчули Божу благодать і радість свят мимо тривоги і війни на землях України.
В останні роки, багато кажуть що Свята інакше відчуваються, ніж перед війною. На мою думку, це почування ‘інакшого’, дозволяє глибше зрозуміти Різдво Ісуса Христа у світлі дійсності Його народження. Пам’ятайте що Ісус не народився у своєму місті, а далеко від дому. Матір Божа прийняла роди не в лікарні а в стайні, де худоба живе. Після родів, Йосифові проявив ангел Божий щоб вони не вертались до доми а втікали на чужину – до Єгипту, бо в дома тривога.
Якщо задумаємось на реальну ситуацію народження Ісуса, бачимо наскільки реальність України переплітається з Христовим час на світі. Багато Українці і СУМ-івців (чи старше покоління чи сьогоднішнє) пережили таку саму історію свого життя: Батьки виїхали поза країну і там на чужині народили дітей. Чи виїхали і чекають коли вернутись бо зараз тепер ще не добрий час.
Знаємо що Ісус є Бог і Він вибрав стати людиною в час коли в світі був великий неспокій. Це свідчить, що Господь Бог знає людське горе, наше горе (бо сам пережив) і знає людську відвагу, нашу відвагу (бо сам нею жив) і що в терпінні лиш Бог може надихати надію що Він з нами і заведе нас до перемоги.
А на свято Стрітення, коли у храмах святимо свічки, виголошуємо як Ісус, ще мале немовлятко, є Світлом Божим яке розганяє диявольську темряву. І всі хто з вірою в Його імені захищає правду, справедливість, волю, свободу чи в Україні чи по всьому світі є носієм Світла Божого яке ніколи не завмре.
Дай Боже щоб ми гідно і бадьоро несли палаючий вогонь Божого Світла на віки віків. Амінь.
Друг о. Андрій Фіґоль
Капелан КУ Канада
