Подорож почалася у Дніпропетровську.
Центр Січеслава…
Сівши у потяг рушаємо на захід. Їдемо до Львова. Переїзд з Січеслава займає 18 годин.
За вікном випалений степ поступово перетворюється на зелені луки і ліси.
Прибувши входимо у Львівський вокзал.
Купуємо квитки на потяг Мукачево- Львів до станції Тухля.
За дві години подорожі залізницею краєвид вкривається горами порослими густим зеленим лісом. Над горами висять клапті туману і хмар. Декотрі проливаються дощем. Повітря чисте і вогке.
Готуватися до висідання з потягу треба заздалегідь. На станції потяг перебуває лише одну хвилину.
Село Тухля лежить у долині річки Опір. Це швидка каламутна вода, що мчить кам’янистим дном.
Отже, розпочинаємо подорож з сумівцями, що перебувають у таборі “Каменярі”. Вони вже вдягнені по-похідному.
Спочатку рушаємо долиною Опору проти течії. Підходимо до криниці Івана Франка. Набираємо води у фляжки для пиття на перепочинку. Вода дуже смачна, добре втамовує спрагу.
Продовжуємо ходу до місця де в Опір впадає річка Головчанка. Завертаємо направо, і перейшовши міст, їдемо вже вздовж Головчанки. Річка тече нам назустріч зліва вздовж дороги.
Побачивши попереду міст через Головчанку переходимо його. Тут під горою, при злитті річок Головчанка і Грабовець відбулося заснування СНУМ. Колись тут буде встановлено пам’ятний знак на честь цієї події.
Після невеличкого перепочинку мусимо рушити далі. Вздовж Грабовця приходимо у село з такою ж назвою. Перейшовши дерев’яним містком річку, рушимо у гору. Хода сповільнюється, підйом крутішає. Дорога лісом стає кам’янистою. Вздовж дороги росте ожина, пахне грибами, сновигають ящірки.
І ось подолавши нарешті підйом виходимо на широку і рівну галявину. З правого боку розташоване меморіальне кладовище. Тут лежать хлопці, що загинули за Україну.
Вшануймо їхню пам’ять!
Текст і фото Арєп’єв Євген
