Мандрівний табір “Зорі Світязя” або Великий князь в банному рушнику

0
418
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
30  юнацтва Сквирщини взяли участь в мандрівному таборі “Зорі Світязя” .
 По маршруту до озера Світязь ( одне із озер Шацького озерного району) мандрівники відвідали зоопарк в Рівному, музей Євангелії в Пересопницьку, Петропавлівський монастир в с.Світязь, десять днів пройшли в тренуваннях (катамаран – байдарка); по дорозі до Сквири відвідали музей — меморіал “Козацькі могили“ в Берестечку, Почаївську Лавру, оз.Святої Анни.
Учасники табору "Зорі Світязя"
Учасники табору “Зорі Світязя”
Сумівську ідею провести мандрівний табір підтримав і допоміг втілити в життя п.Олександр Забототній завідувач відділу освіти Сквирської РДА.
Опікувались дітьми в мандрівці виховники Анатолій Гальчинський, Олександр Заєць, Євгеній Кротович, медична сестра Євгенія Гаврилюк.
Першим містом на маршруті – Рівне – тричі столиця України. Памятаєте за часів Петлюри про Рівне говорили «У вагоні директорія, під вагоном територія». «Одягніть головні убори» – наполягав др.Олександр, перед відвідуванням зоопарку в Рівному. І, юні мандрівники домислювали, що така вимога повязана не з безжальним Сонцем, а з тим, щоб своїх відрізнити від тих, хто в клітках. Добре почуття гумору – запорука успіху всякої мандрівки.
Луцька фортеця
Луцька фортеця
В Луцьку — всі стали свідками матеріалізації двохсотгривенної купюри — відвідали Луцький замок князів литовських одне із семи чудес України. Помилувались Луцьком з 27 метрової висоти головної вежі. В таку мить вся шістьсотрічна історія не за спиною, а під ногами – у вигляді стін, руїн, бійниць і різного фортечного озброєння.
На стінах одного із рівнів башти розміщені портрети мужів в горностаєвих мантіях — символах влади коронованих родів. «Геть, як мій банний рушник», – приземлила велич царської особи Оксана. Коли б портрет ожив, то неодмінно показав юним дотепникам язика.
Нікого не здивувало, що ми звернули в бік на яких 10 кілометрів у Пересопницю. Там величний меморіал, побудований за ініціативи і дієвої допомоги нині діючого Президента. У вишуканому музеї вся історія Пересопницької Євангелії на котрій присягають Президенти України. До речі, лише п.Леонід Кучма залишив свої відбитки на древньому пергаменті Пересопницької Євангелії, вчені шляхетно перепросили всіх наступних вельмиповажних осіб-президентів прикладати свої спітнілі від хвилювання пятірні лише до шкіряної палітурки.
З дружинником часів Київської Русі
З дружинником часів Київської Русі

Для невибагливих туристів неподалік реконструйоване містечко дружинників часів Київської Русі. Тут на юних сквирян чекали нові відкриття: ні тобі ПК, ні інтернету — кольчуга, стіл, піч і віконечко. Залишалось дружиннику в ті давні часи хіба що воювати з цілим світом, щоб не скиснути від нудьги.

Сплав
Сплав

І ось вони в ділі – катамаран і байдарка – наші туристичні засоби сплаву. Сквиряни вперше проводили на Світязі змагання і переможцями вийшли на катамарані: Юрко Гуртовий, Юрко Борисевич, Таня Панфілова, Владислав Камінський, друге місце у екіпажу Поліщук Ігор, Кучинський Максим, Барильченко Владислав, Голуб Дмитро; треті – Чернелецька Софія, Гаврилюк Даша, Музичук Анна, Оскілко Анатолій на байдарці кращими стали: Гуртовий Юрко і Борисевич Юрко; Руцька Оксана і Камінський Владислав; Чернелецька Софія і Музичук Анна.

Ввечері серед сполохів вогню від багаття роздобрілі після ситої вечері сумівці читали поезію. Це було суперово. Ти можеш вчити вірші для мами, тата, для вчительки, щоб відчепилась. Але магія слова проникає непомітно в глибини свідомості, наповнюючи почуття словами, воскрешає рядки… Серед сосен на березі Світязя звучала поезія Ліни Костенко, Василя Симоненка, Тараса Шевченка і сентиментальне «Я помню чудное мгновенье…» Пушкіна. Зачаровували словом Оксана Руцька, Вікторія Заєць, Дідескул Дарина, Кучинський Максим, Гончарук Світлана, Попільнюк Юлія.
Життя в наметах, відпочинок і тренування на березі Світязя, знамениті рибалки без риби, гутірки із історії визвольних змагань, медицини, основ орієнтування не вичерпували програму пізнання України. Наступним відкриттям було поклоніння в Берестечку. Тут місце, де тисячі хоробрих в боротьбі за Незалежність полягли в кривавій битві. Нині на місці бойовища височить церква Святого Георгія покровителя славного козацтва і меморіал «Козацькі могили». Дивна це річ, стояти на місці про яке читали з підручника історії. Там на сторінках все здається нереально далеким. Аж раптом в раці черепи вояків посічені шаблями, побиті кулями. Козацтво програло ту битву та це була лише сходинка у віковічному прагненні народу до Незалежності.
В останній день мандрівки сумівці відчули себе паломниками. Це була Почаївська Лавра з її чудодійною іконою і довгими чергами до раки з мощами святого Іова, з безперервними божими службами. А в джерелі святої Анни з вірою прийняли купель. Вода тут дивним чином зберігає сталу температуру впродовж всього року +4 градуси. Холодно, – скаже раціональний скептик. Достатньо, щоб віра і дія зєднались воєдино, – скаже християнин.
Стомлені дорогою, змужнілі і загартовані юні сквиряни поспішили до родин. А в памяті і в глибинах свідомості назавжди прописалось літо 2013 року із світлим мереживом сонячних зайчиків у хвилях Світязя.
Анатолій Гальчинський, головний виховник табору Лісова пісня-2013