uk
Крайові сторінки: WORLD УКР USA CA АUS DE AR UK
Home / Виховники / Окрилені і готові до боротьби, – відбувся Всеукраїнський зимовий табір

Окрилені і готові до боротьби, – відбувся Всеукраїнський зимовий табір

На Тернопільщині, у смт Дружба на базі “Червона калина” з 29 грудня по 3 січня відбувався Всеукраїнський крайовий зимовий юнацький табір “Окрилені”.

Він зібрав 34 учасники з Києва, Дніпра, Краматорська, Харкова, Львова, Стрия, Калуша, Тернополя, Хмельницького та Сміли.

БІЛЬШЕ ТАБОРОВИХ ФОТО

Тема табору – свобода. Розмірковуватимуть сумівці й над словами світлої пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара “Ціль свободи – робити добро”, які Спілка обрала для себе за дороговказ на 2018 рік.“З юнаками та юначками ми пройдемо крізь три українські революції: Революцію на граніті, Помаранчеву і Революцію Гідності. Розпочали табір з битви під Крутами, яка надихнула наступні покоління на боротьбу”, – розповідає голова КВР СУМ в Україні Мар’яна Марець.

Києве, встань-но, Січ, пробудись!
Львове, не дай заснути!
Ми вже не ті, що були колись –
Площа – це наші Крути.
Олег Покальчук

 

Комендант табору друг Віктор Войцехівський каже, що не зважаючи на юний вік таборовиків, юнацтво дуже відповідально підходить до гутірок і включається в роботу: “І база, і матеріали – організаційно все продумано до найменших дрібниць. Хочеться щоб на такому піднесенні, “окриленості” у дружній атмосфері пройшов весь табір”.

Осягнути таборову тематику юнацтву допоможуть гості: учасники згаданих революційних подій, бійці АТО, волонтери, члени Спілки Української Молоді з інших теренів.

“Таке враження, що ми таборуємо вже не один тиждень! Мабуть, очікування свят робить атмосферу особливою! Відчуття, що ми одна велика сім’я”, – каже подруга Соломія Кирилович.

Її підтримує подруга Яна Мазур: “Спільні теми, цікаві гутірки, спілкування по скайпу – все як дома! Тому що СУМ – це одна велика сім’я і не важливо чи ти з України чи з діаспори, тобі 4 чи 35+ років, хлопець чи дівчина, студент чи професор– ми всі рівні, з одними і тими самими правами, з любов’ю до України”.

День 2, 30 грудня

“Борці за правду і свободу, ви – гордість рідного народу”, – гасло другого дня табору, який був присвячений Революції на граніті. Про ці події розповів її учасник, багаторічний сумівець Віктор Ягун: “Ми надихалися прикладом Героїв Крут, це були найближчі до нас історичні події, – ділиться спогадами друг Віктор. – Серед протестувальників переважно були студенти від 17 до 25 років. Нам бракувало людей з досвідом. Тож, ми вчилися на своїх помилках”. На запитання юнацтва, що би зараз революціонери зробили по-іншому, Віктор відповів: “Якби ми б не пішли на компроміс з владою і відстояли свої вимоги до кінця, зараз усе могло б скластися по-іншому”. Вперше на таборі мали досвід гутірки по скайпу – юнацтву сподобалося:)

На табір також завітали гості з Португалії – друг Андрій Іваночко та його дочка Марта, які розповіли про українців у Португалії та як вони створювали СУМ. “Враження про табір дуже позитивні. Тепла атмосфера, щирі посмішки, цікаві, навіть провокаційні запитання і світлі очі, які з цікавістю слухають про щось нове. Можна просто заставити дітей різати вдома олів’є, але на багато важливіше довірити дітей у новорічну ніч СУМу!”, – ділиться враженнями про таборування друг Андрій.

Закінчили день тереновою грою, у якій юнакти та юначки мали таємно забрати з типографії листівки із закликом приєднуватися до революції і їхати на Майдан, та розповсюдити їх у Центральній, Південній, Східній Україні. Виховники були представниками КДБ і перешкоджали їм у цьому. Однак юнацтву вдалося прорвати блокаду:) Гартуйся, зміно молода! 

 

День 3, 31 грудня

Перша половина дня була присвячена Помаранчевої революції. Про ці події таборовикам розповідали комендант табору Віктор Войцехівський, а також двоє гостей – учасник Майдану та доброволець, який воює на Сході України. Гості, крім гутірок, провели інструктаж зі стратегічної підготовки, а потім юнацтво закріпило отримання знання на тереновій грі. Тож, діти мали захоплюючі забави і багато часу, щоб розпитати все, що цікавить.

Як можна краще зустріти Новий рік, аніж у чудовій сумівській компанії на Всеукраїнському таборі? Відповідно до теми, дня новорічної вечірки був обраний помаранчевий дрес-код:) Прикраси на ялинку, оформлення залу, приготування смаколиків – це все самостійно робило юнацтво. Новий рік ми зустріли гімном України, а потім бавилися, співали, веселилися і приймали подарунки від таємних друзів на таборовій пошті. Цього дня ми також вітали іменинника Павла Лакуса!

Передаємо вам багато тепла, яскравих кольорів і радості з нашого табору, та зичимо усіх гараздів у 2018 році! Гартуйсь!

День 4, 1 січня

Темою четвертого дня була Революції Гідності. Цікаві гутірки для юнацтва, присвячені цій темі провели комендант табору Віктор Войцехівський та учасник тих подій господарчий табору друг Олег Мазур. Також мали цікаві практичні заняття з надання першої медичної допомоги, евакуації поранених.

Після обіду таборовики прийняли участь у тереновій грі з орієнтування на місцевості, виготовлення мап та розробки стратегії нападу і оборони на місцевості.

Також юнацтво мало ручні роботи, які проводила подруга Яна Мазур та психологічні ігри під наставництвом подруги Анастасії Бевзи. На вечірній програмі переглядали та обговорювали фільм “Помаранчеве небо”.

День 5, 2 січня

Ранок розпочався з Літургії, таборовики молилися за військових, дякували за нових друзів, успішний табір та за прожитий рік.  Цей день присвятили особистим роздумам. Так, подруга Анастасія Бевза з Хмельницького провела психологічні інтеракції на тему “Особиста свобода та самопожертва”.З другом Володею Погорецьким говорили як змінювали засоби зв’язку та комунікацій під час трьох революцій – від листівок до смартфонів – і як технологічна революція впливала на перебіг протестів.  А потім юнаки та юначки писали собі листи, які вони зможуть відкрити через рік. У листах виховники просили дітей поглянути на себе як на рушійну силу змін: як вони зміняться після цього табору і як зміниться Україна через за рік. Усі листи зберігаються у подруги Мар’яни Марець, вона віддасть їх кожному рівно за рік.

Також мали іспит-теренівку з пройдених тем на таборі, на іспиті перевіряли не тільки отримані знання, а й вміння швидко реагувати, працювати в команді та розв’язувати логічні завдання. Ввечері на таборовиків чекала заключна вечірка: виступи кожного рою та команди, банси, смаколики, остання роздача таборової пошти, розгадування таємного друга, пісні та остання спільна свічка. А рівно о півночі вітали з днем народження Анастасію Жук. На прощання команда табору влаштувала для юнацтва алярм.

 

День 6, 3 січня

Підбиваємо підсумки табору, урочиста збірка закриття і швиденько до Тернополя, щоб встигнути на електричку:) Маємо спільний обід у Тернополі, проводжаємо, тих хто їдуть раніше, і ще трішки гуляємо містом, теплі обійми на прощання.

Окрилені і натхненні повертаються до своїх домівок напередодні Різдва юнаки та юначки. Непроста тема свободи не залишила байдужим нікого: за ці кілька днів ми прожили три українські революції, навчилися шанувати свою свободу і свободу інших, ми стали кращими, добрішими, мудрішими.

Я дуже дякую команді табору, бо його успіх, насамперед, забезпечила їхня натхненна, злагоджена робота. Комендант – Віктор Войцехівський, головний виховник – Таня Ковальова, бунчужний – Володя Погорецький, писар – Соломія Кирилович, господарчий – Олег Мазур, виховно-інструкторськй склад – Анастасія Бевза, Яна  Мазур. Вони “горіли” цим табором і їм усе вдалося на 100%! Дякую юнацтву, бо коли ти працюєш і бачиш віддачу цих небайдужих окрилених дітей, то хочеться працювати ще більше. Часто після таборів почуваєшся виснаженим, але після “Окрилених” я у піднесеному настрої. Вже будую нові плани та розробляю майбутні заходи. Хочеться, аби ця окриленість перебувала і з командою табору, і з юнацтвом завжди. Щоб вони понесли її у свої середовища та надихали інших”, – підсумувала голова Крайової Виховної Ради Мар’яна Марець.

“Це був неймовірний табір, чудове юнацтво, в якому я бачу майбутнє нашої країни, дружня та креативна команда, з якою було комфортно працювати. Ми намагалися створити таку атмосферу, в якій наше юнацтво дійсно почувалося окриленим і самі надихалися поруч із ними”, наголошує Тетяна Ковальова головний виховник табору “Окрилені”.  

 

Відгуки юнацтва про табір:

 

Світлана Чепурко
Революція на Граніті – це перший серйозний етап боротьби української молоді проти проросійської влади. Вражає те, що піднялася на бунт саме молодь: гаряча, запальна, але свідома.Особисто мене зачепило те, що “на граніт” вийшли фактично мої однолітки. Вони змогли надихнути народ, організувати студентські організації на спільну справу. Я вирішила для себе, що зроблю все можливе, аби їхня справа не була даремною.Бо ми “крилаті”, “окрилені” які дізнались про їхні подвиги, не маємо права залишитись байдужими. Боротьба та розвиток Незалежної держави – це фатум, який наш народ ніс, несе і буде нести впродовж віків.

Катя Окопна
Гартуйсь! Цей табір справді буде незабутнім для нас.  Багато нового і цікавого на гутірках, дружня атмосфера і невимушене спілкування, весела програма, святкування Нового року – ось що зробило таборування дійсно прекрасним і неповторним. Як і в кожному таборі, звісно, з’явилися свої фішки та приколи, забави до пізньої ночі та теренові ігри. Шкода було від’їжджати, але щиро сподіваємося, що матимемо змогу зустрітися наступного року.

Настя Шевченко
Революції важливі для народу, тому що тільки при радикальних діях можна домогтися бажаних результатів і змін. Прикладом є три українські революції, які починалися тоді, коли влада та її свавілля допікали народу. Показовим є те, що з кожною наступною революцією дії влади, а відповідно і мітингувальників (якими були здебільшого студенти) ставали більш жорсткими, зростали у геометричній прогресії, наче сніжна куля. Під час Революції на граніті все обмежилося студентським голодуванням, у Помаранчевій революції влада намагалася застосувати фізичний примус, але масштабної спроби розгону не було. А Революція Гідності супроводжувалася запеклими боями між силовими структурами та революціонерами, якими були цього разу не тільки студенти, а всі небайдужі, всі, хто відчували силу, натхнення, потребу. На жаль, після жодної з революцій ми не використали вповні той шанс, аби щось змінити…

Більше фото