Сумівець Юрко Мороз загинув за вашу свободу
16 квітня в боях на Соледарському напрямку, в результаті артилерійського обстрілу, загинув молодший сержант Сил територіальної оборони Збройних Сил України Юрій Андрійович Мороз (09.09.1975 – 16.04.2023).
Деталі прощання повідомимо згодом. Підтримати родину Юрка: 4441 1144 2852 2302 Мороз Дмитро (monobank).
Юрій народився 9 вересня 1975 року в сім’ї фастівського краєзнавця Андрія Мороза, і змалку виховувався в атмосфері антикомунізму, любові до України та рідного краю. З крахом СРСР, стає одним з наймолодших активістів Спілки Незалежної Української Молоді. Щойно у Києві з’явився Український національний гуманітарний ліцей – батько віддав Юрка на виховання саме до цього навчального закладу. Скромний і небагатослівний, хлопець зацікавився християнством та історією України.
У 1992 зголошується на навчання до духовної семінарії і невдовзі вирушає опановувати богослів’я до Мексики. Втім, прагнучи створити сім’ю, відмовляється від висвяти. Повертається до України, де влаштовується на роботу в типографію і веде світське життя, залишаючись ревним християнином.
У 2010 році повертається до СУМу, вступає в лави Київського осередку Спілки Української Молоді в Україні. Бере діяльну участь у житті осередку: його суспільних акціях, вишколах та пропаганді сумівських цінностей серед київської молоді. Постійно обирався до Управи Київської міської організації СУМ в Україні – у 2013 р. обраний на посаду господарчого референта, у 2016 р. – референта ратників. Був співорганізатором створення дружини ратників ТУР та першим Головою дружини ратників. Проводив чисельні ратницькі заходи, зокрема мандрівні табори. Неодноразово брав участь в якості інструктора у всеукраїнській військово-патріотичній грі “Сокіл” (“Джура”).
Осередкові обов’язки вміло поєднував із військово-історичною реконструкцією періодів національно-визвольної боротьби українців у ХХ столітті, зокрема Армії УНР, УСС, УПА, був учасником ВІК “Повстанець” і мав псевдонім “Лютий”. Згодом долучився до ВІК “Самостійна Україна”. Був членом історичного клубу “Холодний Яр”. Ретельно стежив за усіма книжковими новинками в царині досліджень історії українського війська, зібрав велику бібліотеку української мілітарики.
З початком Революції Гідності, за порадою покійного сумівця Олега Юрченка, зголошується до 4-ї козацької сотні Самооборони Майдану. Із вторгненням росіян до України, у 2014 добровольцем зголошується до Збройних Сил України, попри те, що був звільнений від військової служби за станом здоров’я. Воює солдатом у лавах 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола на посаді номера обслуги 152-х мм гармати 3-го дивізіону. Виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської обл. Учасник боїв на Світлодарській дузі. Демобілізується у 2015 і намагається повернутися до цивільного життя.
В перші години повномасштабного вторгнення стає комендантом штабу 207-го батальйону 241-ї бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України, де бере діяльну участь у розгортанні 1-ї роти та інших підрозділів батальйону. В час гострої нестачі досвідчених сержантів та молодших офіцерів, зарекомендував себе як холоднокровний, виважений і тактовний організатор, воїн і товариш – про що згадують його побратими.
Восени 2022 р., перебуваючи в лавах батальйону на півночі України, не лише організовував побут підрозділів батальйону, але й забезпечував вишкіл мобілізованих мінометників. У бригаді долучається до лав мінометної батареї, стає головним сержантом – командиром міномета. Перед виїздом на виконання бойових завдань у Донецькій обл. перевівся у роту вогневої підтримки. Брав участь у боях на Бахмутському напрямку.
У січні 2015 р. Юрко дивом залишився живим під час артилерійського обстрілу позицій, коли ворожий снаряд влучив у сусідній бліндаж – того дня загинули четверо побратимів. На Великдень 16 квітня 2023 року у селі Васюківка Донецької обл. історія повторилась, однак цього разу російський снаряд поцілив точно в бліндаж у якому Юрій, із побратимами, знаходився на бойовому чергуванні.
Спілка Української Молоді схиляється перед мужністю, витримкою та відвагою Юрія Мороза. Ми розділяємо біль із родиною Воїна та висловлюємо співчуттям всім тим, хто знав Юрка, любив і шанував його.
Друже, Ти гідно сповнив СУМівський наказ, ставши до оборони Рідного Краю! Вічна Тобі пам’ять!
Нагороди та відзнаки:
“Хрест СУМівця-бійця” (2021) – почесна відзнака запроваджена Спілкою Української Молоді в Україні для ветеранів російсько-української війни.
“За відвагу” (2017) – медаль БО “Конгрес багатодітних матерів “Новий світ” для воїнів АТО та борців за незалежність та територіальну цілісність України
