11 день Ми у гори мандрували в річку ноги запихали

0
832

Всі діти люблять сюрпризи та несподіванки: старше юнацтво, яке через погодні умови та відсутність усіх необхідних для цього засобів не змогло залишитись на ночівлю на Маківці, куди мало мандрівку того дня. Тож, команда табору прийняла рішення про ночівлю в наметах поза територією табору, однак, досить близько, аби у випадку дощу та непогоди юнаки та юначки могли повернутись у свої кімнати. Тож, ранок у юних ратників розпочався сонячно, тепло та весело: на кариматах, посеред кола з наметів обговорювали стійку, ватру, теплий вітер «фен», який зробили ніч по літньому приємною та затишною, про зірки, які падали і чудові хмари, які лише трохи лякали.
Таборова програма СЮ зазнала приємних змін цього дня, адже дякуючи гарячому вітру та палючому сонцю діти мали мандрівку до річки, де бавились в різноманітні ігри, влаштовували водні бої та слухали гутірки від друга Бунчужного та брата Вінкентія. Пообідній час також минав весело та цікаво: праця по дружинах передбачає також практичну частину, тож дівчата та хлопці виконували різноманітні завдання: влаштовували флеш-моб у синьо-жовтих футболках, бавились у теренову гру з молодшим юнацтвом, виходили в село Тухлю для спілкування з жителями села, проводили СУМ-олімпіаду та закінчували роботу над презентаціями проектів.
Молодше ж юнацтво мало цього дня цілковито естетичне виховання: разом з виховниками та впорядниками підкоряло вершину гори позаду нашого табору. Однак, як виявилось, сили та енергії навіть у найшустріших хлопців і дівчат не вистачає для мандрівки такої складності. Тож, було весело та вільнодумно, адже навіть ті, хто не хотів мандрувати в гору, долаючи болотяні перешкоди, заплутуючись у колючих ожинах та перестрибуючи тонесенькі струмочки, мали нагоду сказати про це вголос. Тож, протягом усього підйому лунали заклики юнаків до повалення таборової влади, яка повела їх у мандрівку, а юначки закликали підійматись вище та вище. Це було гарне випробування для таборовиків  А вже після повергнення у табір МЮ отримало нагоду побігати та полазити поміж наметів, залишених на галявині після ночівлі СЮ.
А після пообідової тиші дівчат та хлопців розважало та забавляло старше юнацтво: теренова гра та сумівська олімпіада дали можливість вибігатись, настрибатись, пообливатись водою та ще краще пізнати таборовий терен. А ввечері весь підтабір молодшого юнацтва ходив у гості до рою Стрільці, де в певній тісняві, але теплі, співали пісні, розважали один одного та, по закінченню вечора, отримали солодкий частунок. А старше юнацтво в цей час грали між ройову гру «Хто зверху», за аналогом відомої телевізійної гри. З перевагою в один голос переміг рій старших юнаків, але дівчата не образились – адже всі разом весело та цікаво провели спільно час.
Позаяк це був передостанній день таборування, усе юнацтво було вкрай зайняте та забігане, але нічна тиша допомогла усім відновити свої сили та з новим натхненням приступити до наступного таборового дня та підготовки до таборового іспиту.