СУМ в еміграції: як, коли і з чого розпочалася наша історія

2021-01-22

736

(Оновлено. Вперше опубліковано 14 квітня 2016 року.)

75 років тому, 25 квітня 1946 року, в Мюнхені було відновлено СУМ

Відновлення СУМу в офіційній літературі

Історія СУМ, а особливо початки організації по-сьогодні мають кілька інтерпретацій, які можна почути від різних осіб. Натомість, офіційна версія, яку впродовж кількох десятиліть не переглядали, потребує цілого ряду уточнень.

Головна, а в сумівській літературі фактично єдина інформація про створення СУМу з’явилася в книзі «СУМ на чужині», виданій ЦК СУМ у Лондоні в 1954 році. Дані з цієї книги є не лише найбільш авторитетним джерелом з перших років існування СУМу, але й без змін передруковувалась в різних наступних виданнях.

Отже, в книзі «СУМ на чужині» читаємо: «За ініціативою старших громадян, головно із Східніх Земель України, 6-го липня 1946 р., в Мюнхені відбулося засідання групи організаторів СУМ з представниками існуючих тоді осередків СУМ в американській зоні Німеччини під керуванням Ярослава Рака… Перший осередок був заснований дня 10.6.1946 р. в Соммер-Казерне в Авґсбурзі…».

Допитливий сумівець одразу зверне увагу на 2 невистачальні речі: 1. цілком неконкретна згадка про «старших громадян, головно із Східніх Земель», а саме – хто ці особи, про кого йдеться? 2. згадка про заснування Авґсбурзького осередку ще на початку червня 1946 року, майже за місяць перед засіданням «організаторів», до того ж, 6 липня відбулося засідання з представниками «існуючих тоді осередків». Тобто, коли старші громадяни проявили ініціативу зустрічі – то виявилося, що на той час діяло кілька осередків…

Відтак, офіційна версія не «проливає світла», коли і ким було відновлено СУМ в еміграції. Саме це питання й варто розглянути в світлі спогадів та інших документів, які тривалий час перебували «в тіні».

10 червня, а може 10 чи 18-те липня?

Отже спочатку спробуймо спростувати другу частину нашого питання: «6-го липня 1946 р., в Мюнхені відбулося засідання групи організаторів СУМ з представниками існуючих тоді осередків СУМ». Там же наголошено, що перший осередок було засновано 10 червня 1946 року.

Відносно дати заснування осередку в Авґсбурзі, то маємо свідчення першого голови СУМу інженера Михайла Сердюка, який книзі «В ім’я правди» спростовує цю дату, пояснюючи її технічною помилкою, яку допустив друкар «Аванґарду». За його версією, мова мала йти не про 10 червня, а 10 липня, коли Сердюк та Стахів презентували СУМ в Авґсбурзі. В спогадах Стахіва є згадка-підтвердження про те, що він дійсно організовував СУМ в цьому осередку, щоправда не вказано дати.

Насправді, дата є для нас важливою, оскільки існує одразу два друковані документи, де згадано, що перший осередок засновано 18 липня 1946 року. Один із них – постанова ЦК СУМ від 17 січня 1950 року, в якій йдеться, що «Як офіційну дату відновлення діяльності Спілки Української Молоді на чужині слід уважати дату основання першого сумівського Осередку в Авґсбурзі – 18 липня 1946 року». Оскільки ця постанова була прийнята менш ніж через 4 роки як було відновлено Спілку, то не має підстав їй не довіряти. Інший документ, в якому фігурує дата 18 липня є інформаційна довідка про СУМ, яку теж складено на рубежі 1949/1950 років.

Липневу дату також обстоює проф. Дмитро Штогрин – другий Голова СУМ в Авґсбурзі і чи не єдиний на сьогодні живий учасник тих подій.

Отже, одразу кілька джерел переносять дату створення СУМ в Авґсбурзі на липень і дата «18 липня» є найбільш вірогідним днем заснування першого осередку СУМ.

«Старші громадяни із Східніх Земель України»

Тепер вернімось до засновників. В книзі «СУМ на чужині» використано обтічну форму «За ініціативою старших громадян, головно із Східніх Земель України». Хто ці громадяни й коли хронологічно ми можемо говорити про цю «ініціативу»? – опосередковано про це дізнаємося з спогадів Михайла Сердюка. Він стверджує, що два перші організаційні засідання відбулися ще 25 квітня 1946 року в домівці ОУН (б) на Дахауерштрассе в Мюнхені. Цьому передувала зустріч Сердюка із Іваном Вовчуком – наддніпрянцем, членом Проводу Закордонних Частин (ЗЧ) ОУН. Саме Вовчук запропонував Сердюку подумати над справою створення структури, яка б залучила в свої ряди молодь з Східної України. Якоюсь мірою це була реакція на те, що наддніпрянці вже самі почали організовуватися і в 1945 році в Ганновері створили «Клюб Української Молоді» (КУМ). Щоправда, згодом КУМ влився в СУМ.

Повертаючись до перших нарад від 25.04.1946, то на першій з них, скликаній Вовчуком, серед учасників були провідні члени ЗЧ ОУН – керівник Юнацтва Григорій Наняк, його заступник Василь Маркусь та «Муха» (Слава Стецько). На цій нараді було прийнято Програму та Статут Спілки. В той же день, 25 квітня, відбулася ще одна зустріч, на якій обрали Організаційне Бюро Ініціативної Групи (ОБІГ) на чолі з Михайлом Сердюком та формально затвердили 25 квітня 1946 року «датою відновлення Спілки Української Молоді».

Окрім спогаду Сердюка, додатковим підтвердженням на користь дати заснування Спілки в цей день є листівка, яку було видрукувано на ІІ Конгрес СУМу (Авґсбурґ, 24-25 квітня 1948 року). Організатори постаралися, щоб Конгрес відбувся рівно через 2 роки після створення ОБІГ СУМ. На листівці вказано дати Конгресу, а також дата 25.IV.1946 й напис «2-річчя Спілки Української Молоді».

Отже, тут знову маємо кілька різних офіційних свідчень, які з плином часу призабулися. Скажімо, чому в 1948 році офіційно відзначали дату відновлення СУМу 25 квітня 1946, а вже в 1950-у прийняли постанову, що початковою датою є 18 липня – день створення першого осередку? А ще через 4 роки, в 1954-у, в книгу «СУМ на чужині» не попала ні одна ні друга дата?

Найбільш вірогідно, що це пояснюється великою плинністю провідних кадрів, які були активні в 1946-1948, а вже станом на 1950-й рік емігрували за океан. Коли ж у 1954 році друкували «СУМ на Чужині», то ЦК знаходилась у Великобританії – країні, яка на той час мала особливу сумівську специфіку – сюди майже не потрапили сумівці з німецьких чи австрійських таборів DP, а основу склали вояки І УД УНА.

Схоже, що саме інтенсивні події пов’язані з подальшою еміграцією не дали можливості сумівцям встановити та погодити єдину дату відновлення СУМ в еміграції. День «25 квітня 1946-го» визнаний таким ще в перші роки існування СУМу, а ось «18 липня 1946-го» є днем заснування першого осередку на еміграції.

Водночас, ці всі дані не знімають питання про «батьків-засновників» СУМ. Іван Вовчук (справжнє ім’я Федір Вовк) дійсно є ключовою особою, яка фігурує на початках. Принаймні, окрім нього жоден старший наддніпрянець не згадується в подіях квітня 1946-го.

Про його провідну роль, окрім Сердюка, свідчать також Микола Климишин та Євген Стахів. Останній, в своїх спогадах писав: «Нашим духовним опікуном мав бути Іван Вовчук – член УГВР, за фахом учитель, колишній директор десятирічки, здається в Нікополі».

Чи ідея відновлення СУМу виникла саме в Івана Вовчука – цього не можемо знати, але є цілий ряд свідчень, що ще до 25 квітня 1946 року питання відновлення СУМу неодноразово розглядалося в середовищі провідних членів ЗЧ ОУН. Втім, це уже є іншою історією…