2014 Виховно-відпочинковий табір – стаття

0
463
Загальна світлина виховно-відпочинкового табору "Ми загартовані - ми переможемо"
Загальна світлина виховно-відпочинкового табору “Ми загартовані – ми переможемо”

“Ми Загартовані – Ми Переможемо!”

 Від 13-го до 26-го липня 2014 року на сумівські оселі в Елленвілі, Нью Йорк відбувся виховно-відпочинковий табір молодшого юнацтва “Ми загартовані – ми переможемо!”, учасниками якого стали 65 дітей у віці від 7 до 12 років (переважно зі східного побережжя Америки). 

Застановляючись на прикладах сучасних історичних подій в Україні, виховний склад команди табору прагнув прищепити юнацтву краще розуміння щоденного сумівського привіту “Гартуйсь!”.   Всі денні гутірки, майстрування та заняття були присвячені містам східної України та Криму, які зазнали російської окупації і в яких українські громадяни та вояки мусять гартуватися в боротьбі за гідність, волю і незалежність України. 

Під час табору юнацтво було поділенно на шість патріотичних дружин – Берегині, Українські Лицарі, Ангели Майдану, Металісти, Медики Майдану та Сумівський Батальйон.  Кожного ранку дружини отримували загадку, яка давала підказку юнацтву про яке місто в східній Україні вони дізнаються впродовж денних гутірок. Переможці загадки отримували відзнаки ще на ранковому апелі, а вже після сніданку на заняттях юнацтво відкривало для себе незнайомий для себе світ східних міст України.  При кінці кожної гутірки показ коротких відео або знимок надавали приклади героїзму або гартування в сучасній Україні. Цим способом молодь краще усвідомлювала свій зв’язок із сучасною історією України та познайомилася з такими важливими постаттями сучасности, як, наприклад, з Сергієм Нігояном (героєм Небесної Сотні з Дніпропетровська),  з Мустафою Джемільовим (народним депутатом України та провідником кримських татар), із загиблим сумівцем Євгеном Войцехівським із Сміли Черкаської області (котрий згинув в Луганську тиждень перед відкриттям табору), з Надією Савченко (пілотом Збройних Сил України, котра потрапила у полон до російських спецслужб) та з іншими.  

Перший тиждень юнацтво подоружувало ‘По Дніпру – від Києва до Криму’ та вислухало гутірки про Євромайдан, Черкаську область, Дніпропетровськ,  Запоріжжя, Херсон, про Крим та кримських татар.  Другий тиждень юнацтво подорожувало ‘Від Криму – через Азовське море’ до Маріуполя, Донецька, Луганська та Харкова.  Всі заняття та майстрування відкривали юнацтву багато нового про ці регіони; зокрема, юнацтво розмальовувало шоломи, майструвало щити, вправлялося у Петриківському розписі (який був визнаний минулого року спадщиною ЮНЕСКО), майструвало козацькі коники, виробляло намиста та тризуби із глини. Окрім того, команда закликала юнацтво до різних денних “викликів на гартування.”  Наприклад, діти будували стіни і барикади на таборовому майдані, шоколадний міст до Криму та творили українські кораблі з різних вживаних матеріялів.

Щовечора, разом з командою, впорядниками та виховниками, юнацтво брало участь у вечірніх зустрічах на таборовому Майдані.  На площі посеред табору стояла таборова Ялинка з привітами і образами, які юнацтво приготовило для відправлення в Україну.  Вечірні зустрічі завжди розпочиналися молитвою за Україну та закінчувалися традиційною таборовою піснею “Ніч Вже Йде.”  Під час зустрічі лунали українські пісні та чудовий таборовий настрій.

Крім цього, таборовики щодня ніжилися у басейні, грали у різні види спорту, здійснили  таборову прогулянку до гірського озера “Лейк Міневаска” та відбули дві таборові забави. Юнацтво також брало участь у Святій Літургії в неділю 20-го липня, під час якої о. Едсон Терновський поблагословив дерев’яні хрести, які юнацтво змайструвало в пам’ять про Небесну Сотню.

 У суботу 20-го липня, три дні після трагічної загибелі близько 300 пасажирів (разом з членами екіпажу) на літаку Малазійських Авіаліній, який був збитий російськими терористами біля міста Сніжне Донецької області, відбулася ватра присвячена всім сучасним героям України 2013-14 року.  Ватра розпочалася з молитвою за мир в Україні біля каплиці св. Михаїла на Оселі та продовжилася поминальним походом й передачею смолоскипів від каплиці до ватри. Підчас походу хорунжі несли синьо-жовтий державний прапор та червоно-чорний революційний прапор, а юнацтво співало “Боже Великий” та “Сумівські Вогні.” Юнацтво виступило з віршами та патріотичними піснями.  Ватра закінчилася співом Ураїнського Національного Гимну.

На закриття табору юнацтво заспівало улюблені веселі пісні таборового Майдану, серед яких вирізнялася енергійна пісня на слова Наталки Карпій “Ми Зможем Все!”, яка стала таборовою:

“Сьогодні не повториться завтра,
Лови цю мить…
Знайдем мою, твою, нашу правду! –
Нехай кричить
Так голосно, щоб чули далеко,
Так тихо, щоб відчули усі.
Я знаю, спершу буде нелегко,
Але ми такі молоді!
Ми зможем все в житті досягнути!
Ми зможем все здолати, пройти!
Ми зможеш все найкраще здобути!
Повірити в себе! Перемогти!”

Головна виховниця подруга Христина Долинюк-Микитин пригадала таборовикам, що кожен став переможцем на таборі, бо повірив в себе та зрозумів що всі мають унікальні таланти, які допоможуть світові відкрити правду про Україну, а також зрозумів, що в майбутньому зможе допомогти Україні стати вільною та успішною державою. 

Насамкінець, о. Едсон поблагословив ікони св. Михаїла, патрона СУМ та нашого небесного ангела-переможця, котрі діти малювали на таборі. Табір закінчився святочним апелем, під час якого комендант табору подруга Даня Лавро вручила всім учасникам таборові посвідки та відзнаки.   

Члени команди табору:  комендант – подруга Даня Лавро (Нью Йорк), бунчужний – друг Дмитро Ленчук (Пассейк), головна виховниця – подруга Христина Долинюк-Микитин (Філядельфія), писар – Світлана Mикулинська (Нью Йорк); виховний склад: подруга Анна Покора (Гартфорд), подруга Лариса Грицик-Данненберґ (Виппані), подруга Оля Фіґоль (Пассейк), подруга Оля Богун (Філядельфія) і подруга Oля Бігуняк (Пассейк); медсестра табору – подруга Лорена Возняк  (Нью Йорк)  і таборовий батько – друг Адріян Олеарчук(Філядельфія), інструктор співу – пані Богдана Волянська з Нью Йорку та отець Едсон Терновський (Бразилія), який був духовним опікуном на таборі.

Христина Долинюк-Микитин

світлини – Оля Богун

Похід до ватри
Похід до ватри
Сумівська ватра
Сумівська ватра

 

Сумівський батальйон
Сумівський батальйон
Вечірна зустріч на таборовому Майдані
Вечірна зустріч на таборовому Майдані