СУМ: Тіловиховання, спорт та олімпійські ідеали 1946 – 1948 роки

0
40

Відродження СУМівських ідей в еміграції сприяло подальшому розгортанню мережі осередків об’єднаної української молоді за кордоном. Серед важливих ланок діяльності СУМ невід’ємною є тіловиховання, спорт та олімпійський рух.

У часі відродження СУМу в Німеччині (Авгсбург, 1946 рік) одразу ж питання тілесного виховання постало надзвичайно актуальним. Бо ж тільки загартований тілом та духом молодий українець мав змогу боротися за незалежність та волю України!

Від початку відродження ідей СУМу часопис Авангард став провісником поінформованості кожного сумівця та сумівки. На сторінках журналу публікувалися десятки найрізноманітних статей з різних ланок діяльності осередків СУМ. Тематика тіловиховання займало помітне місце, а з 1953 року вводиться окрема рубрика «Спорт». Це звісно надає більшого поширення спортивного руху серед членів СУМу.

Значний ріст сумівських осередків спостерігався і в американській та в англійській зонах Німеччини. Зокрема, осередок СУМу у Зеєдорфі мав різні напрями діяльності, а також і фізкультурну.

Помітну роль у розвитку спортової діяльності мав осередок СУМу в Міттенвальді. Вже з лютого 1947 року з ініціативи Володимира Рибака та Євгена Снігури при осередку засновано кумівське спортове товариство «Прометей». Воно має футбольну і волейбольну чоловічу та жіночу дружини, а також туристично-мандрівну групу. За рік існування проведено 19 футбольних змагань, 16 волейбольних (з них 6 жіночої дружини). Туристично-мандрівна група провела 5 екскурсій, в яких брали участь 103сумівці.

Вже у 1947 році відбулось декілька величавих свят кумівської молоді.У серпні на свято до Авгсбурзького табору прибула молодь з осередків у Ашаффенбурзі, Інгольштадті, Цуфенгавзені, Ельвангені, Вайсенбурзі, Ляндегуті, Ділінгені та Дінкельсбюлі. Після урочистостей по обіді, о 2 годині дня, на спортову площу «Чорногори» виходять молоді спортовці з різних таборів для участі у легкоатлетичних змаганнях. Близько 4 години на спортову площу виходять хлопці та дівчата – учасники вправ.

Подібне свято відбулося у Ашаффенбурзі. Близько 500 членів СУМу з чотирьох осередків брали участь у святі. Також у Байройті, Регенсбурзі, Ляндаві, Ділінгені, Ганакері та в інших таборах, рівночасно як і в у таборах англійської зони маніфестували сумівці.

8 – 9 листопада в українському таборі Фрайман-Мюнхен відбулося велике свято СУМу, в якому брали участь 800 учасників із 24 осередків американської окупаційної зони Німеччини.

Це свято відображало єдність української молоді його духовно-національну стійкість, культурно-освітню та фізичну вихованість. Програма свята була масштабною й охоплювала різні ділянки діяльності СУМу. Однак найяскравішою демонстрацією були масові спортивні змагання, ігри та виступи.

9 листопада численні глядачі були свідками масовихруханкових та спортивних вправ хлопців та дівчат й ігор під звуки духової оркестри. У другій частині спортової програми відбулися відбиванкові (волейбольні) змагання, в яких брала участь спортова дружина «Довбуш». Першість у змаганнях з СУМом вибороли спортовці «Довбуша».

Величава виставка української історії, етнографії, культури, побуту приваблювала сотні відвідувачів. Свято закінчилося великим концертом кумівських самодіяльних мистецьких гуртків та забавою.

З організаційного боку спорт мав також важливе значення серед молоді. Зокрема, 13 – 14 грудня 1947 року в Регенсбурзі відбувся крайовий з’їзд кумівських осередків Баварії, в якому брало участь 25 делегатів та чимало гостей. Серед багатьох важливих питань було розглянуто й обговорено завдання осередків у спортовій ділянці.

На початок 1948 року СУМ нараховував вже 5648 хлопців та дівчат у своїх лавах, які організовувались у 47 осередках в американській зоні Німеччини та у 20 в англійській. Окрім цього, діяльність СУМу розгорнута в Англії, Австрії, Франції, Бельгії, Аргентині та інших країнах.Сумівціляндецького осередку Австрії з часу свого досягнули зробили значних успіхів. Серед найкращих відділів був і спортовий, який охопив 125 членів, влаштував 7 рефератів, встановив зв’язки з численними спорідненими спортивними товариствами в Австрії і поза нею.

Вже у цьому часі існувало 35 спортових секцій тільки у Німеччині!

Щорічно Сумівські осередки здійснювали важливу виховну роботу, у якій мав місце спорт. У травні 1948 року сумівці українського табору в Регенсбурзі організували свято Весни. Дійство відбувалося на спортовій площі. Про значення спорту, поряд з іншими галузями діяльності, зазначив у своєму виступі і один із промовців пан Сербин.

Цього річ 10 жовтня у Бельгії відбувся масштабний здвиг за участю сімох осередків СУМ області Лімбург. Насичена програма свята, а це й піднесення національних прапорів, богослужіння, урочиста хода, вітальні слова, промови, а також спортивна й мистецька частини були незаперечним доказом того, якими культурними й духовними багатствами володіє український народ.

Гордістю ж регенсбурзького осередку СУМу є сумівська футбольна команда «Юнак», яка брала участь у багатьох матчах з українськими та німецькими дружинами. Наприкінці травня «Юнак» грав у Ерлянгені з місцевою командою «Дністер» за першість Регенсбурзької області. Сумівські футболісти «Юнака» перемогли суперника з рахунком 1:0. Також дві перемоги здобув «Юнак» над німецькою футбольною командою «Льоренс».

Серед членів СУМу популярні були не лише футбол, волейбол чи легка атлетика, а й інші види спорту. Зокрема, боротьба була чи не най видовищним спортом у Європі того часу. Великою популярністю серед європейців користувався чемпіон французької боротьби сумівець Микола Барановський. Перший його виступ в еміграції у міжнародних змаганнях (середня вагова категорія) відбувся восени 1946 року у Мюнхені. Тут він посів шосте місце. Виступаючи взимку 1947 року в Штутгарті Микола Барановський зайняв п’яте. Окрім цих турнірів він брав участь у 25 турнірах, які відбулися в різних містах американської та англійської зон Німеччини.

Олексій Лях-Породько\\журнал “Спортивний родовід” ч.3