Наша Історія

Після закінчення ІІ-ої Світової Війни поза межами України опинились тисячі Молоді, у більшості люди які були примусово вивезені до Німеччини та Австрії нацистами, щоби працювати як воєнна худоба у їхніх фабриках та на фармах. У 1946 у Німеччині та Австрії було около 50,000 тисяч українського юнацтва і молоді до 30 років, а в Італії близько 10,000 включно з колишніми вояками/Дивізійниками.

На жаль через договором – ‘Yalta Agreement’ – між Заходом та Москвою, Українці, та інші східно-европейці, були примусені повернутися до ‘совєтського раю’. Багато людей які повернулися були вивезені на заслання і навіть замордовані. Тоді не дивно що ця молодь була остро наставлена до Москви. До молоді також доходила інформація про героїчнy боротьбy УПА протів Москви що мало великий вплив на них.

У цих обставинах у 1946 СУМ був відновлений у Німеччині бувшими членами СУМ-у та українськими активістами і створено у Мюнхені Центральне Організаційне Бюро.

Перший Осередок СУМ був заіснований 10-ого червня 1946 у місці Авґcбурґ з членами држинниками. В липні 1946 повстало ще сім Осередківа a до кінця 1946 уже було зорганізовано 24 Осередків. Після початків у Німеччині СУМ скоро поширився до Австрії та Белігії, так що до 1948 було 68 Осередків з 6282 членів (Світова Управа СУМ, 2011).

Перший Конґрес СУМ відбувся 20-24ого березня 1947 в Авґcбурґзi, Німеччинa. Делегати репрезентували 3700 членів СУМ від 46 Осередків. У цей час затверджено програму та Статут СУМу, сумівський прапор та емблему СУМ та відбувся вибір першої Центральної Упраи. Було прийнято ідеї СУМ-у з України але методи праці були розпрацьовані до нових обставин та потреб.

У 1949 відбувся масовий виїзд Українців з Европи як біжинці до Англії, Америки, Канади, Австралії і навіть до Африки. До 1950 СУМ існував в 14 країнах з 8000 членами.

Уже у 1949 Центральна Управа СУМ нав’язала контакт з сумівцями та українськими патріотами які тепер жили в різних частинax Австралії і помагала в організації перших Осередків СУМ на цім контененті. Через великі простори організатори клітин СУМ мусіли діяти майже відірвано один від одного. Перші початки сумівського зорганізованого життя виникли де була скупчена українська молодь у той час як у Ґрета Кемп недалеко Нюкасель. Автори книжок СУМ на Чужині (1954) та Українці в Австралії Том1 (1966) подають що першими організаторами сумівського життя були О Янківський, О Тарнавський, М Врецько, Ч Міщук, В Бень, Л Склепкович, В Полішко, В Шумський, Я Кусий, О Нагірний та О Кавуненко.

Другого травня 1950 Центральна Управа СУМ уповноважила друга З Грабика до створення центер СУМ на Австралію. Створений центер, з членами З Грабик А Атаманюк і В Буряк, відразу приступив до підготовки першого (1-ого) Крайового Зїзду який відбувся у травні 1951 року у Мельборні. На тому Зїзді вибрано Крайову Управу на чолі з В Васильком від якого опісля керівництво перебрав друг Петро Сорока. У 1952, Крайова Управа скликала ІІ-ій Крайовий Зїзд в Сіднею. На тому З’їзді були заступлені 6 Осередків, які репрезентували приблизно 200 членів сумівців. Головою знов вибрано друга П Сороку.