З молодіжного крила СВУ була заснова СУМ, Спілка Української Молоді, у Києві в 1925 році.
Створена Миколою Павлушковим, Борисом Матушевським та іншими як таємна організація.
СУМ працює за «п’ятірковою» системою, коли провід організації складається з 5 осіб, і кожен член первинної п’ятірки об’єднує навколо себе чергову п’ятірку.
Така будова організації на випадок арешту одного члена залишала недосяжними для ворога інші підпільні клітини.
Основною метою СУМ було звільнення української нації від завойовників і поневолювачів та творення незалежної демократичної держави.
Члени СУМ з перших днів активно працювали в різних напрямах. Вони проникали в політичну інфраструктуру, симулюючи підтримку радянської влади і комунізму, щоб отримати інформацію про людей і таємниці, а також щоб відкинути сумніви тих, хто підозрював їхні справжні революційні цілі. Вони працювали в освітній системі, щоб подавати дітям і молоді правду про історію України та становище народу.
Кожен член СУМ активно працював, щоб впливати на суспільне життя, керуючись при цьому двома найвищими ідеалами і символами, які втілені в гаслі “Бог і Україна”.
Найгучнішою акцією того часу стало розповсюдження з дзвіниці Собору Святої Софії листівок з приводу трагічної загибелі Симона Петлюри у травні 1926 року.
У 1929 році Спілку викривають, а її провідників судять на великому показовому суді СВУ-СУМ, що відбувся у березні-квітні 1930 року у Харкові – тогочасній столиці радянської України.
