Home СУМ в С.Ш.А. Cиракюз Вшанування Героїв Бою під Крутами по Відділах і Осередках та на Оселі СУМ в Елленвіл, Нью-Йорк

Вшанування Героїв Бою під Крутами по Відділах і Осередках та на Оселі СУМ в Елленвіл, Нью-Йорк

0
Вшанування Героїв Бою під Крутами по Відділах і Осередках та на Оселі СУМ в Елленвіл, Нью-Йорк

Обіжник

Цього року минає 102 роки з дня, коли молоді, хоробрі, хлопці пішли на залізничну станцію боронити нашу українську землю. Ця подія є однією з найтрагічніших сторінок в історії України—Бій під Крутами. Цей бій став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність України.

29-го січня 1918-го року, на залізничній станції Крути, що знаходиться 130 кілометрів від Києва, відбувся п’яти-годинний бій між київськими ліцеїстами та тисячами радянських солдатів. На захист України вийшло приблизно 400 юнаків, до складу яких входили: студентський батальйон, січові стрільці, та курсанти Військової школи ім. Богдана Хмельницького. Наймолодший юнак був в 6-ому класі. Цей солдат був один з 400, які загинули за свою рідну землю. Ці юнаки виступили проти добреозброєного противника—Більшовицької Москви.


Бій під Крутами став символом Визвольних Змагань Українців за свободу України. Бій відбувся приблизно тиждень після проголошення Центральною Радою незалежності Української Народної Республіки. Фактично, країна опинилася у стані війни з Росією. У відповідь на проголошення незалежності, Росія відправила тисячі військово-службовців через східний кордон України, щоб придушити визвольний рух. У середині січня 1918-го більшовики встановили контроль майже на всьому Лівобережжі України, та поступово просувалися до Києва.


Очевидно, молоді юнаки вступили у нерівний та несправедливий бій. Важко уявити, які думки промайнули в уяві юнаків під час тривалого маршу до залізничної станції. Це було страшно для хлопців, і їх, звичайно, лякали думки про смерть. З кожним кроком по снігу, вони сміливо йшли вперед, знаючи, що те, що вони роблять, є для добра України. Ці хлопці також знали, що вони вже можливо ніколи не повернуться назад до мами, до тата, до дружини, брата чи сестри. Наш обов’язок є поважати і шанувати
їх за принесені жертви.

Ми часто чуємо, що хлопці загинули в бою, але, під Крутами не тільки були юнаки, а й було щонайменше двоє дівчат. Це був бій не за станцію Крути, і не за Київ. Це був бій за Україну, за її майбутнє. Ці герої стали прикладом наступним поколінням українських патріотів, і для всіх майбутніх поколінь. Відстояти незалежність не вдалося в той момент у 18-ому році, боротьба за вільну Україну тривала після цього ще багато десятків років. Прикладом, який найбільше надихав тодішніх вояків, дисидентів, повстанців, був героїзм учасників бою під Крутами. Вони стали легендою і для наступних поколінь борців за незалежність.

Сумівці мають унікальний зв’язок з цими героями—молодість і патріотизм поєднюють нас. Помагаючи українцям сьогодні, ми вшановуємо пам’ять героїв цього бою. Дух молодих бійців живе в нас, і живе за рахунок наших дій.

Сьогодні, враховуючи страшну ситуацію—війну—на Донбасі, дуже важливо пам’ятати усіх жертв та героїв. Про-російські й російські вороги продовжують атакувати нашу українську націю, і вбивати наших хлопців, дівчат, та охоронців нашої землі. Наш обов’язок є морально підтримати солдатів і волонтерів, які сьогодні воюють на захист нашої Батьківщини. А також, наш обов’язок є говорити українською.

Мова—це наша зброя. Це є найважливіша зброя, яку ми маємо при собі кожного дня. Коли ми всі розмовляємо українською, це вже багато допомагає Україні і навіть наших ворогів лякає. Ця проста дія є важливішою, ніж ви думаєте. Навіть одне слово в день робить різницю і впливає на інших. Це показує світові, що наша мова жива й здорова.

В Україні триває війна та зовсім нелегкий, неспокійний час. Роздумуючи про трагічний бій під Крутами, ми краще розуміємо що означає бути сумівцем, і розуміємо наші цілі як патріоти України в Америці. Коли ми співаємо Український Національний Гімн, вдумайтеся в слова “Душу й тіло ми положим за нашу свободу—І покажем, що ми, браття, козацького роду”. Ми пам’ятаємо всіх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність України.

Організаційна Референтура 2020