«Гартуйсь!» – перший сумівський табір для українських дітей в Іспанії

2015-06-26

596

Табір «Гартуйсь!»: останній повний день та закриття

Останній повний день таборування не відзначився нічим принципово новим, хоча були цілком й незнайомі точки в програмі – ручні роботи та танці (банци). Окрім традиційного моря, діти доплітали маскувальну сітку для військових, а для мамів виготовляли ляльку-мотанку. Весь табір опанував королівський банц та ковбойський танець. Традиційну сієсту була скорочено за рахунок українських мультфільмів для всіх неохочих до пообідового сну.

Вечірня програма, яка складалася з традиційної сумівської «вулиці», неочікувано мала продовження за рахунок змагань з «дітьми в потребі», які тривало спостерігали за нами, а тоді попросили приєднатися. Пізня вечірна збірка, яка відбулася в присутності іспанських дітей та виховників була невеличкої пропагандою України. Адже на апелі, коли співали український гімн, іспанці припинили розмови, а діти приєдналися до нас.

Це був останній повний день табору. А в неділю, 28 червня, табір реалізував останню точку програми, яка була давно запланована – відвідав озеро, де живуть фламінго.

Після цього відбулося обговорення та закриття нашого табору. Напередодні ввечері нарешті знайшлася валіза друга коменданта, то таборовики на останню збірку отримали таборові футболки, а комендант – нагоду скупатися в морі.

Забираючи юнацтво батьки висловлювали побажання робити сумівське таборування в Іспанії щорічним, але слово не лише за СУМом, але й українською громадою в Іспанії.

Razom nas more! Або третій день табору «Гартуйсь!»

Сумівське таборування в Іспанії, на свій третій день ввійшло в фазу розміреного таборового життя. І хоча сьогодні пройшов повний другий день, юнацтво звикло до розладу й самостійно відслідковувало усі зміни, які намагалася запровадити команда. Тому будь-яке скорочення «морської» програми чи інші програмові деталі діти вираховували з точністю швейцарських годинників.

Як і в попередній день, юнацтво двічі відвідувало пляж та море, де було зіграно велику кількість популярних сумівських ігор, в тому числі й легендарний сум-бол. До обіду окремо по роях відбулися гутірки про військові події на Східній Україні, а молодше юнацтво художньо зобразило сучасні події в Україні. Також спільно відбуто гутірку з сумознавства, піл час якої діти мали змогу побачити відео з життя Лондонського осередку (Великобританія) та почути коментарі др.Влодка Павлюка, побачити мультимедійні презентації осередку Етобіко (Канада), а також відео та пояснення про Злети ЮСУМ в Америці та таборування на оселі «Бескид». Як підсумував на підсумковій свічці один із юнаків з-під Мадриду: «Найважливіше нам тут створити громаду…».

Після «сієсти» діти познайомилися з сучасною українською музикою переглядаючи відео-кліпи різноманітних виконавців (Христина Соловій, ОЕ, Тартак, The Вйо, Los Colorados, Гайдамаки, Ot Vinta та інші). Зважаючи на тематику дня, а також перегляд кількох тематичних кліпів, ввечері юнацтво плело маскувальну сітку для захисників української землі.

Чим потішило юнацтво виховників – в межах своїх роїв «Бандерівки» і «Соколи» в дітей створилося своє самоврядування, а хлопці навіть роздали один одному псевдо. Щоправда досі не розв’язані різноманітні термінологічні проблеми. Коли вчергове один із юнаків кликав: «Вчителько! Вчителько!», то втомлена виховниця лише зауважила: «Звертайся до мене «Аміґо»…

Що також важливо для нас – що іспанці почали звертати увагу на фото із зони АТО, які іспанською мовою підписали таборовики. А обслуга в кухні, вражена співами до трапези ввечері видала всім незаплановану порцію йогурту та солодощів.

Попереду останній повний день таборування…

«Моря забагато не буває» або другий день табору «Гартуйсь!»

Таборування на березі Середземного моря вносить свої корективи в усталену уяву про сумівські табори. От, скажімо, початок дня на морі: зважаючи на немилосердну спеку таборовики змушені морську купіль організовувати з самого ранку. Після ранкової збірки табір на дві години переходить на пляж, де також має ранковий сніданок-перекуску.

Наступні дві години присвячені гутіркам та дотичним завданням. Скажімо молодші діти мали гутірку «24 причини гордитися Україною», що присвячено 24-річниці Незалежності України. А після цього діти будували будинок. Старше юнацтво аналізувало «Революцію Гідності», а далі готували іспанські підписи до фото з України й розташовували ці фотографії на території центру, де ми мешкаємо. Справа в тім, що окрім нас тут також таборують іспанські діти і це є нагодою познайомити місцевих школярів з подіями в Україні.

Після обіду (і сієсти) ми мали інтелектуальний змаг з українознавства, а далі розважальну програму на морі. Вечір закінчився переглядом першого дитячого українського мюзикла «Трубач», підбиттям підсумків та «іскрою».

Слід зазначати, що юнацтво відважніше вітається «Гартуйсь!», співає традиційні наші пісні до їжі та після, а також досить вправно виконує всі накази на збірці. Щоправда, досі після гучних монологів іспанською викрикують «Вчителька! Вчителька!» А хітом дня є крик допомоги від найстаршого юнака Назара до Андреї Кардаш (з Канади). Коли менші діти намагалися Андрею «відправити на дно», то Назар поспішив на допомогу: «Англічанко, я Вас врятую!»

Хто дійсно досить насолодився морем і мріє в нього більше не заходити, то це наші виховники, яким доводиться виконувати й роль «буйків» за які дітям заборонено запливати. Себе ж виховники стримано називають «малосольними огірками», адже незвичним до моря сумівцям наша програма є досить насиченою. Але, ще залишається два повних дні щоб повністю вбутися й акліматизуватися. Що стосується співпраці та розуміння юнацтва та виховників, то «акліматизація» уже пройшла швидко та успішно і табір функціонує як єдиний механізм.

24 червня, на узбережжі Середземного моря, розпочався перший сумівський табір для українських дітей в Іспанії. Участь в таборі під назвою «Гартуйсь!» взяло 14 юнаків і юначок з регіонів Мурсія та Мадриду. І хоча початково передбачалося таборування дітей віку старшого юнацтва, але відважилися таборувати на морі здебільшого діти 10-13 років.

Командно-виховницький склад табору нараховує 4 виховників, які представляють одразу 3 сумівські країни – Андреа Кардаш (Канада), Влодко Павлюк (Велика Британія), Лідія Фісунова та Святослав Липовецький (Україна).

Табір, який розпочався по обіді одразу включив цілий ряд точок притаманних сумівському таборуванню: збірка-відкриття та вечірня збірка, інтерактивні знайомства, «козаки-татари» та спів пісень, а ще – «Ніч вже йде» та «іскра». І, очевидно, купіль та розваги на березі моря.

65-років тому СУМ уже існував в Іспанії, відтак, цей табір є поверненням сумівців в цю країну. Про його потребу свідчить бодай той факт, що це єдиний український табір, який відбувається цього року в Іспанії. Він став можливим завдяки попередній підготовчій праці референтури зовнішніх зв’язків при Світовій Управі.