60 дітей, 60 сімей, десятки дорослих зробили внесок у творення «літнього дива» – і табір над Россю «Росич – 2017» знову підняв свій прапор і молодечі голоси дзвінко вивели:
«Вгору прапори, слухай наказ,
де б не прийшлося нам жити.
Кращого щастя в світі немає
як Україні служити…»
Програма « Росича» – це стратегічна зброя України»,– виголосив Василь Васильович Галюк, голова РДА на відкритті таборової зміни. Така вже особливість часу – все міряємо мірками війни і миру.
Ще донедавна, жителі міста, протестували проти того, щоб назвати вулиці іменами земляків-героїв і все побивались, а «якщо влада зміниться..». Вони подарували нам липові, каштонові, чижикові перевулки-вулиці… Для молодих – це анахронізм і реальний «геймер». З чого це раптом, в догоду кому ми ховаємо в тінь нашу Славу? Вони, молоді, вам скажуть ким є для українців Степан Бандера, Іван Мазепа, Леонід Ступницький, Володимир Савченко. В їх свідомості вільній від комуністичної російськофільної ідеології формується нова якість розуміння світу, а відтак і нова якість України.
Василь Васильович це вловив миттєво «так щиро виконувати гімн України можуть тільки діти і люди, у яких глибинно сформувалось розуміння власної громадянської позиції», сказав він.. Це про таборовиків «Росича- 2017».
Діяльність складного механізму «Росича – 2017» забезпечує його команда – комендант табору Круглій Володимир, бунчужний і програмовий Анатолій Гальчинський, виховники невгамовних і неспокійних роїв Богуцька Олена, Калуцька Людмила, Круглій Наталя, Леся Волинець, Світлана Ільченко, Світлана Лисюк; наші хлібосольні кухарі, майстри смаколиків і смачненьких страв Катерина Черняхівська, Світлана Кушнірук; наші страхувальники чистоти прибиральниці Валентина Волинець, Леляк Галина; людина в білому халаті, з рук котрої навіть гірка таблетка перетворюється в солодку Людмила Конопляста.
І ось, несамовитий галасливий сонм пожирачів сонячної енергії, хвойних ефірів, руйнівники тиші, творці хаосу і неспокою – самі головні учасники дійства «Росич – 2017» – юнацтво. Вони із Сквири, Кривошиїнців, Кам яної Греблі, Пустоварівни, Оріховця, Тхорівки, Лавриків.
Сонячні літні дні нанизали на золоту ниточку пам’яті туризм-атракціон, мандрівки, плавання на байдарках, танці, пошуки скарбів, фестивалі і конкурси, змагання і олімпійські ігри, зустрічі із цікавими людьми, поїздку до кінотеатру, працю в «школі майстрів» РЦДЮТ…
Особлива вдячність гостям табору Валерію Ковалю, ветерану АТО, поету, музиканту, мудрій людині; Наталії Вигівській, голові Сквирського осередку СУМ в Україні за майстер-данс «танцюємо табором»; майстрам РЦДЮТ, які відкривали для юнацтва дивовижний світ захоплень: вироби з хутра, виготовлення ляльки-мотанки, шахи, квіти з гофрованого паперу, початкове технічне моделювання, хореографія, плавання на байдарках.
Які ж вони гарні, виховані, товариські і терпимі, без жартів – кращі представники молоді європейської цивілізації. Скептикам, прихильникам липово-чижикових вулиць, хочеться побажати зіжмакати власний хохлячий комплекс неповноцінності і запихнути у дірку від кротової нори. Наші діти найкращі – це факт, їх прагнення – жити у розвинутій, процвітаючій, успішній країні. І в свій час будьте певні, вони цього досягнуть.
Тож, «Росич» – казка для дітей, полігон для впровадження нових ідей для виховників і тест для влади на зрілість і державницьку позицію. Здається, цього року все вдалось. І саме це вселяє оптимізм і віру в майбутнє РОСИЧІВ.
