Владику Венедикта Алексійчука, який на початку 90-их років брав участь в діяльності Спілки Незалежної Української Молоді, призначено правлячим архієреєм Чиказької єпархії Української Греко-Католицької Церкви.
Варто зазначити, що владика Венедикт пам’ятає та цінує період свого перебування в лавах СНУМ, яка була попередником творення Спілки Української Молоді в Україні.
«Я почерпнув з тих буремних часів відвагу. Відвагу приймати рішення, відвагу висловлювати свою думку, відвагу приймати певну позицію», – сказав, під час урочистостей з нагоди відзначення 90-ліття СУМ, владика Венедикт, тоді – єпископ-помічник Львівський.
На його думку, для особи, яка починає ставати дорослою – в юнацьких роках, дуже важливо щоб хтось допомагав їй формуватися як особистість та допомагав пізнавати ідеали
«Цілковито переконаний, що СУМ завжди виконувала це завдання!», – підкреслює єпископ.
Світова спільнота СУМ вітає владику Венедикта із призначенням на Чиказьку єпископську кафедру та бажає плідної праці в Христовому винограднику!
Біографічна довідка. Владика Венедикт Алексійчук народився 16 січня 1968 року в селі Борщівка, Костопільського району, Рівненської області. З 1975 по 1983 навчався в Борщівській восьмирічній школі. У 1983 році розпочав своє навчання в Рівненському медичному училищі, яке закінчив в 1987 році за спеціальністю фельдшер. Опісля працював на станції швидкої медичної допомоги. З травня 1987 по травень 1989 служба в війську. Опісля рік працював як фельдшер в санаторії у місті Трускавець.
У 1990-1993 роках навчався у Духовній семінарії в місті Дрогобичі. Був висвячений на священика 29 березня 1992 року. Тоді ж був призначений на парафію села Бистриця, Дрогобицького деканату. Крім того душпастирював при церкві Святої Трійці у м. Дрогобич. З 1992 по 1994 рік, працюючи в Патріаршій катехитичній комісії, відповідав за організацію місійної праці на Східній Україні.
13 травня 1993 року був прийнятий до Святоуспенської Унівської лаври монахів Студійського уставу. Отримав монаший постриг 13 жовтня цього ж року. 31 грудня 1995 року отримав Малу схиму.
З липня 1994 року душпастирював в новоствореному монастирі Свв. Бориса і Гліба у Полоцьку (Білорусія). Одночасно працював на парафіях в Вітебську, Могильові, Гомелі, Бресті. Був духівником в молодіжній християнській організації в Мінську.
У 1996 році закінчив Люблінський католицький університет з написанням магістерської праці на тему «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту».
З грудня 1996 року перебував в місті Сан-Кетерінс (Канада) з метою заснування у цьому місті нового монастиря. Звідти повернувся в квітні 1999 року, так як був обраний ігуменом Святоуспенської Унівської лаври. У травні 2000 року повторно був обраний ігуменом, а в травні 2005 року – переобраний на наступну каденцію.
З 2004 року член Патріаршої комісії у справах монашества.
