Сумівці Сквирського осередку в акції до Незалежності України
Про очевидні речі можна говорити до оскомини, але тільки ми, сумівці, відстань між словом і конкретними справами зменшили до одного подиху…, ну, двох не більше. Маю на увазі наш Сквирський осередок. Що єднає людей таких різних за віком, власними уподобаннями і стилем життя? Та певно ж спільна справа, колективне творення ідеї, планування і передчуття всіх викликів, небезпек, пригод. Зрештою сама акція, як вулична бійка підлітків, без сумнівів і на повну силу…, а ще нездоланне передчуття втіхи, як завершення і нагорода, як іменинний тортик, на якому щойно згасла остання свічечка.
Подруга Олена Галькович (СУМ Америки осередок Нью Джерсі), неспокійна і захоплена своїм одвічним служінням ідеям СУМу, встигала скрізь. Ми згадували наше спільне відзначення «Двадцятиліття України» (
як швидко збігли роки), ось уже наш «Двадцять п’ятий ювілей». Приємно, що знову на гостині п.Олена. Вона втішена, що збереглась на Сквирщині і передається в поколіннях ідея СУМу.
Святковий настрій, вишиванки, десяток ветеранів АТО, сотня прапорів з підписами воїнів АТО, що ними обцяцькований майдан. Прийшлі священники московського патріархату додались разом із священниками Київського патріархату до спільної молитви.
Сумівці Чех Олександра, Серсенгалієва Карина, Купчик Аліна, Даша збирали враження. «Що Ви бажаєте Україні…», «розсівали» серед громади виготовлені власноруч символи. Потім була служба в храмі св.Миколая (УПЦ КП). Службу провадив о.Віктор, донедавна капелан сумівського табору, що над Раставицею.
«Україно, бажаю тобі миру і процвітання, гідних провідників і незламного духу від наших прадавніх славнопамятних предків», – писали сквиряни…
Анатолій Гальчинський, виховник Сквирського осередку СУМ в Україні.
