Сумівка з Польщі стала ведучою церемонії відкриття пам’ятника «пароху Майданека»

У польському місті Люблін встановили пам’ятник блаженному священномученику УГКЦ о.Омелячну Ковчу.

Сумівка Мар’яна Кріль стала «голосом» церемонії відкриття та освячення монументу.

На запрошення організаторів вона, разом з Григорієм Суханичем, вела це дійство, важливе для збереження історичної пам’яті та поглиблення добросусідських україно-польських взаємин.

Розповідає Маряна Кріль: «Про отця Омеляна Ковча я вперше дізналася у 2001 році під час візиту Івана Павла ІІ до України. А вже потім, у 2010 для мене почався Люблін, де греко-католицька церква і парафія стали для мене справжнім домом. Найбільше враження було від Хресної дороги, яка щороку в Любліні відбувається на Майданеку. Розважаннями у цій молитві завжди є цитати зі спогадів в’язнів, серед яких і о.Ковч. Багато років тому отець Стефан Батрух почав цю пам’ять піднімати, показувати її, а для нього самого постать отця Омеляна стала чи не провідницькою у його священстві».

Символічно, що монумент славному сину України постав на території колишнього нацистського концатобу «Майданек».

«Як в’язень німецького концентраційного табору «Майданек», отець Омелян Ковч взірцево подав нам приклад справжньої людяності. Священник довів, що навіть в умовах жорстокості і величезного терпіння людина завжди має вибір. Він допомагає нам навіть сьогодні зрозуміти виклики, які стоять перед християнами Сходу та Заходу в сучасному світі» – про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час урочистостей з нагоди освячення та, урочистого відкриття пам’ятника.

«В історії отця Ковча мене звісно вражає його жертовність для інших, те, як він рятував людей, як присвячував себе в’язням у концтаборі, як був з ними до кінця», – ділиться своїми роздумами Маряна Кріль.

Прикладом глибокої віри і людяності отця Ковча є слова з листа, якого він написав з Майданека до своєї родини: «За винятком раю, це єдине місце, де я хотів би бути. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, литовці та естонці. Я єдиний священник між ними. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є один для всіх нас, без огляду на наші релігійні відмінності».

Отець Омелян Ковч (20 серпня 1884 – 25 березня 1944) був парохом у Перемишлянах поблизу Львова, у 1919-1921 роках – капеланом в Українській Галицькій армії. Під час німецької окупації Галичини, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, незважаючи на заборону цього окупаційною владою. Загалом їм було видано більше 600 свідоцтв про хрещення. Звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв у гетто. За ці дії 30 грудня 1942 року був заарештований гестапо й кинутий до львівської в’язниці по вул. Лонцького, а в серпні 1943 р. – до концтабору Майданек, де таємно продовжував свою священницьку діяльність.

Отець Омелян Ковч до останнього дня життя сповідав і причащав в’язнів концтабору, аж 1944 року важко захворів.

25 березня «парох Майданека» помер, його тіло спалено в крематорії. 27 червня 2001 року у Львові Папа римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником Греко-католицької церкви.

Фото: Департаменту Інформації УГКЦ та Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza