«Верховино, світку ти наш!
Гей, як у тебе тут мило…»
Блискуче озеро. Зворушливі пісні. Захоплюючі гутірки. Майстерня самодіяльної творчості. Жваві спортивні змагання. Смачна їжа. Співчутливі виховники. Відданий склад команди. Тридцять дев’ять юнаків. Сімнадцять суменят. Табір «Слідами Патріярха імені 75-річчя УПА» відкрився 9 липня 2017 р. Осередок передав опіку над табором комендантові Ярославу Броді й відтак табір офіційно почався.
Вихованням юнаків займалися досвідчені виховники: Адріян Корецький, Ніна Семчишин, Леся Костів (2-ий тиждень) і Орест Туцький. Їм допомагали впорядники: Олена Каня, Юлія Кіщук (2-ий тиждень), Наталія Крупа (2-ий тиждень) і Віта Хміль (2-ий тиждень). Програмова референтка Наталя Штурин (головна виховниця, 2-ий тиждень) старалася у любові та з почуттям гідності у кожного учасника табору скріпити віру в Бога і любов до України на кожнім кроці. Медсестра Таня Баб’юк чистила і ліпила бандажі на «рани» та ділилася своєю мудрістю.
Кожного дня діти могли сподіватися цікавих зайнять. Спів з Касандрою Алер задовольняв життєрадість та меланхолію українських сердець. Самодіяльність з Христиною Крутиголовою дозволяв бистрим умам проявляти творчість і тішитися плодом власних рук. Спорт у супроводі бунчужного Николи Ганич-Маркот і Андрія Лисовича виробляв молоді м’язи і спалював буйну енерґію юнаків. Гутірки на теми річниць Української Повстанської Армії, Акції «Вісла», Голодомору і річниці від дня народження Патріярха Йосифа Сліпого та з теренознавства запалювали молоді серця самопевністю і знанням про рідний край та наповнювали їх прагненням справедливості.
Крім цих основних клітин денного порядку, різноманітна програма включала щодня щось нового та цікавого. Під час Олімпійських ігор потреба співпраці плекала нову дружність і пізнавання унікальних здібностей кожного члена у кожній команді. Дві ватри та відмічення Голодомору дали таборовикам нагоду поділитися з батьками та гостями тим, чого вони навчилися та уложили. Таборовий «джепарді», упівський табір в таборі, забави, ігри і прогулянки допомогли упевнитися в тому, що табір на «Верховині» залишиться назавжди у пам’яті та в серцях усіх учасників.
Виховно-відпочинковий табір на «Верховині» вже закінчився, але наслідки його триватимуть довго. Майбутні провідники сімей, української громади і ширше суспільство — всі збагатилися знаннями протягом цих двох надзвичайниїх тижнів. Дай, Господи, щоби цей час набирання життєвої мудрості квітнув у кожній душі, яка мала нагоду брати участь.
Також пропонуємо Вашій увазі таборове відео:
Н. Штурин – головна виховниця
