20-24 січня 2011 року біля Окленду на скаутській оселі “Сладдон”, відбувся табір який проводився під виховним кличем СУМ на 2011-ий рік “Ми стaли волі на сторожі”. В таборі взяли участь майже 40 осіб, – переважно це усі поселенці, котрі прибули з рідних земель до Нової Зеландії після проголошення незалежності України 1991-го року. Команду табору очолили друг Петро Дума (голова КУ СУМ Австралії, та друг Тарас Кліш і подруга Наталія Пошивайло-Таулер, (вона ж є головою Об’єднання Українців НЗ). Виховну програму для юнацтва вели подруга Наталія Дума та Наталка Тротнар, а гутрірки також викладали Преосвященний Владика Кир Петро Стасюк (Епарх для українців-католиків Австралії, НЗ, та Океанії), о. Фелікс Фіґфурик (Парох УКЦ Свв. Верховних Апостолів Петра і Павла в Мельборні), та друзі Стефан Романів (голова СУОА, голова Проводу ОУН та Перший Заступник голови СУ СУМ), Ярослав Дума (Генеральний Секретар КУ СУМ Австралії), Петро Дума, і подруга Наталія Пошивайло-Таулер. Адміністративне забезпечення табору, до якого входить приготування смачного харчування таборовиків, вміло відбувалося під керівництвом подруги Марічки Кліш.
Табір відбувався в надзвичайно позитивному настрої – усі учасники уважно слухали для них цікаві та нові матеріали про СУМ, працю в суспільстві, можливості та потреби української громади на терені НЗ, роль церкви у суспільстві і т.п. Рівнож, старші учасники провели та були відповідальними за усі щоденні переходові справи пов’язані з таборуванням.
Все сприймалося радо і весело – не було жодного завдання, яке б спокійно, дружно та зіграно не вдалося завершити. Навіть коли в останню ніч виникла загроза повені з невеликої річки, яка протікає через оселю, все ж таки юнацтво можна було потішити відбуттям маленької ватри… (Тут треба взяти до уваги, що деякі вулиці міста Окленду, який знаходиться на відстані 30 хвилин їзди від оселі, в цей день були залиті).
А старші члени-учасники неодноразово спілкувалися, та до пізньої ночі співали українські народні й бойові пісні різних формувань, котрі воювали за свій народ, колядували, та навіть стали свідками першого виконання зворушливо-патріотичної пісні Юрія Гладуна, котрого запрошено до участі у виступі під час маніфестації в Канберрі.
В неділю, 23-го січня, відбулася Св. Літургія яку відправили Владика Кир Петро та о. Фелікс, і, користаючи з нагоди, замість проповіді виголосили пояснення про літургію та символізм українського греко-католицького обряду.
Під час офіційного закриття табору за згодою Світової Управи СУМ склали приречення шестеро нових членів СУМ в НЗ (за посередництвом КУ СУМ Австралії). Ця ініціативна група, що складається з її керівника, друга Тараса Кліша, та друга Володимира Вернигори і подруг Наталії Пошивайло-Таулер, Марічки Кліш, Людмили Мельничук, Тетяни Красовської, з емоційним піднесенням і радістю взяли прирекли “…Бути вірним Богові й Україні…; Бути активним і здисциплінованим членом організованого життя української спільноти:… та боротись за побудову і силу Української Самостійної Соборної Держави.”… – вони взяли на себе поважний обов’язок працювати над дальшим поширенням і посиленням рядів СУМ в НЗ.
В часі прощання в неділю ввечері та в понеділок котилися сльози багатьом учасникам – не хотілося розлучатися з новими друзями як юнацтву НЗ та їхнім ровесниками з Австралії, так і старшим учасникам – усі одноголосно були надзвичайно задоволені табором.
До наступної зустрічі, дорогі подруги і друзі – наше походження з багатьох частин рідної для нас усіх України (від Сходу до Заходу, з Півдня до Півночі – Івано-Франківщина, Львівщина, Рівне, Київщина, Харківщина, Луцьк, Дніпропетровськ, Донецьк, Тернопільщина і так далі) було головною мотивацією для конечної можливості поєднати наш край. Усі учасники табору, неодноразово пригадуючи собі День державності і поєднання України, проголошений 22 січня, зуміли поєднатися в одній з найбільш віддалених країн від рідної батьківщини – і це зроблено без тривог, без гризот – а лише з любов’ю і пошаною до народу, та з великою повагою один до одного…
