Вічная Пам’ять – сл. п. мґр. Євген Гановський

У глибокому смутку повідомляємо всю українську громаду в Україні та на поселеннях,
що в понеділок, 14-го жовтня 2013 року, відійшов у вічність
провідний член Cпілки Української Молоді
сл. п. мґр. ЄВГЕН ГАНОВСЬКИЙ

народжений 5-го березня 1927 р.

Покійний напротязі 41 років виконував різні функції та обов’язки у керівних органах Світового СУМ: два рази у 1978 та 1983 його обирають головою Центральної Управи (тепер Cвітової Управи) СУМ. В інших роках він сповняв функції заступника голови, секретаря, скарбника, голови Виховної ради та голови контрольної комісії.
За свою довголітню та віддану працю XV-ий Світовий Конґрес СУМ у 1996 нагородив
Є. Гановського найвищим відзначенням СУМ – званням ВИТЯЗЯ.
Похоронні відправи відбулися в п’ятницю, 18-го жовтня з церкви Чесного Христа в м. Асторії, а тлінні останки спочили на цвинтарі Св. Духа в Гамптонбурґ, Нью-Йорк.
Опечалені дружині Дарії, ближчій та дальшій родині висловлюємо наші найглибші співчуття.

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ!

Світова Управа СУМ

В ПАМ’ЯТЬ ВІРНОГО ДРУГА

У дні 14-го жовтня 2013 р., у день Покрови Пресвятої Богородиці, відійшов до вічности, на 87-му році життя, один із найбільш відданих, працьовитих та рівночасно шанованих діячів української громади в США сл. п. мґр. Євген Гановський.

Народився він 5-го березня 1927 в Україні, а після закінчення Другої Світової війни опинився в Бельгії, де за стараннями Архиєпископа Скитальців Владики Івана Бучка був скерований на студії до Лювенського університету, які він успішно закінчив здобувши науковий ступень маґістра.  Під час студій він бере активну участь у студентському житті, а з 1958 року є обраний на пост голови Центрального Союзу Українського Студенства

( ЦЕСУС), і керує цією студентською централею по 1967 рік.  В тому ж самому часі він стає членом Спілки Української Молоді (СУМ), і вже на V-му Світовому Конґресі СУМ, який відбувся у 1955 році в Торонті, його обирають членом-заступником Центральної Контрольної Комісії СУМ.  У жовтні 1959 року він є учасником похоронних обрядів сл. п. Провідника ОУН Степана Бандери в Мюнхені.  В недовзі Покійний переїздить до Америки, де спершу поселюється в місті Чікаґо, а згодом в Нью Йорку, де напротязі довгих років працював у фінансовому відділі банку Irving Trust на Wall Street.

З моменту приїзду до Нью Йорку друг Гановський вповні присвячує себе Організаційній та громадській праці.  Як карний член ОУН з під стягу Степана Бандери левину частину свого життя він присвячує СУМівській організації та її молоді, яку він так невимовно любив.  Список функцій та обов’язків які він виконував напротязі 41-років у керівних органах Світового СУМ є неперевершиними:  два рази у 1978 та 1983 його обирають головою Світової Управи СУМ; в інших роках він сповняє функції заступника голови, секретаря, скарбника, голови Виховної ради та голови контрольної комісії.  За свою довголітню та віддану працю XV-ий Світовий Конґрес СУМ у 1996  нагородив Є. Гановського найвищим відзначенням СУМ – званням ВИТЯЗЯ.

Поруч із працею на світовому рівні д. Євген вложив величезний вклад праці до розбудови діяльности Спілки Української Молоді в Америці.  Він не тільки відзначався добрими орнізаційними здібностями, але особливо відзначився як знаменитий Виховник – Педаґог.  За його стараннями та під вмілим керівництвом підготовано десятки виховно-вишкільних матеріялів.  За його ініціятивою, у спів-праці із друзями з Канади, він був один із основних авторів-творців Правильника Юнацтва СУМ.  На протязі 20-ть річнї праці у керівних органах СМ в Америці д. Гановський тричі – у 1966, 1968 і 1972 роках був обраний головою Крайової Управи СУМ в Америці.  Крім того він сповняв також функції Референта Юнацтва, та голови Виховної Ради.  В додатку до своїх “офіційних обов’язків” Покійний роками був Виховником на Вишкільних Таборах СУМ на Оселі СУМ в Елленвілі, Н.Й., був координатором Мандрівних Таборів по Європі, та особливо любив відпочивати зі своєю дружиною Дарією на Оселі в Елленвілі, яку разом із Друзями допомагав розбудовувати.

Паралельно із працею В СУМ-і друг Євген Гановський віддав всю свою працю як член ОУН, ( був довголітним членом Теренового Проводу і колишнім Тереновим Провідником), почерез неї в Організації Оборони Чотирьох Свобід України ( ООЧСУ), головою якої його обирали двічі у 1989 та 1993 роках.  Перед тим він сповняв функцію секретаря ГУ ООЧСУ в роках 1981- 1989.  Крім цього він був обраний головою Світового Визвольного Фронту ( тепер Світова Конференція Українських Державницьких Організацій – СКУДО), та сповняв ряд інших обов’язків – довголітній редактор газети “Національна Трибуна”, адміністратор видавництва “Воля”, спів-редактор журналів ООЧСУ –   “Вісник”, СУМ – “Крилаті”, член керівних органів Крайової ради УККА, Фундації Українського Вільного Університету, Української Спортової Централі Америки і Канади ( УСЦАК), а Осередок СУМ ім. ген. хор.- Тараса Чупринки, членом якого він був,  нагородив його званням “Почесного Члена Осередку СУМ”.

Все своє громадське життя Покійний присвятив завданню працювати для здобуття незалежности української держави, та для виховання підростаючого молодого українського покоління яке б продовжувало справу своїх батьків.  Його спокійний та лагідний підхід до кожного – молодого чи старшого, позначався великим респектом та пошаною.  Тисячі сумівці, які мали можливіть бути Його вихованцями з пошаною та респектом згадують Друга Гановського, з вдячністю згадують про свої юнацькі дні з ним, та з глибокою вдячністю заносять молити до Всевишнього за Його добродушність та працю для добра сумівської молоді.

Нехай цих кілька рядків будуть китицею квітів на свіжу могилу Дорогого Незабутнього Друга, а пам’ять про Нього  нехай залишиться між нами назавжди! ( бг )