Після активного сумівського літа, де тернопільські суменята дуже вдало таборували, настала пора розпочинати новий виховницький рік.
А що погода тішить нас теплом та сонцем, то ми вирішили стартувати активною мандрівкою, традиційною для Тернопільського осередку, а саме – поринути у світ древнього Сарматського моря.
Перше знайомство з заповідником Медобори, що колись був морським дном, юнацтво розпочало з букового лісу, де слухало історії про те як ліс росте, чим живиться, про птахів та тварин, а також з пошуку скарбу – букових горішків, які можна навіть куштувати.
Тривалий піший перехід через гору Довгу та Любовну, через поля та чагарники до карстових озерець-вікон, глибиною понад 50 метрів – саме таким був цей спекотний осінній день.
Наші невтомні хлопці та дівчата долали увесь шлях з посмішками, біганиною та пізнанням нового. Ми смакували свіжою шипшиною, куштували ягоди ялівцю та терену, насолоджувались ароматом полину та землі, споживали домашні гостинці на лісовій галявиніта робили ще багато-багато цікавого.
Якщо хтось не вірить, що вода – найсмачніше з усього можливого – запитайте наших «Бджілок». Адже після спекотних та вітряних полів, коли закінчується у пляшечках вода, а спека дихає тобі у спину гарячих подихом, що може бути краще, ніж сісти на лавку і напитись цілющої і смачнючої води з криниці?
На завершення мандрівки «нині сумівці – завтра бійці» вчились стріляти з луків, опановували мистецтво австралійського футболу, отримували подарунки за хоробрість та ласували морозивом.
Це був чудовий та натхненний день для суменят та їх батьків! І поки нам ще обіцяють гарну погоду – запрошуємо й інші осередки приєднатись до нашого пізнання світу!
Леся Голик
