«Діти мої, онуки мої!

Медсестра УПА 87-річна Лідія Романчук з Тернополя закликала
протестувальників Євромайдану не сподіватися на допомогу з-за кордону.
Нагадала, що УПА свого часу теж даремно чекали, коли їх підтримає
Європа.

«Діти мої, онуки мої!

Звертаюся до вас, бо це єдине, чим можу допомогти нашій землі, яка
зараз у великій небезпеці.

Мені іде 88-ий, я була медсестрою УПА, в 1945-му заарештована НКВС,
засуджена на 15 років каторги в Магаданських таборах. Я не маю сили
вийти на Майдан і стати поруч з вами. Наше покоління вже відходить, так
і не побачивши тієї справді незалежної України, за яку ми боролися, за
яку погинули в криївках мої брати — 25-літній Іван та 16-літній Адам
Ясені.

Але ви молоді, ви сильні!

Діти, зараз на вас пішли озброєні загони Беркуту, що є ганьбою для
нашої країни і для гордого птаха, що не нападає уночі на беззахисних.

Стійте, діти, стійте твердо й витривало, бо ви є зараз єдиною надією
нашою на кращу долю!

Не сподівайтеся на допомогу з-за кордону. Мої брати в УПА також чекали,
коли нам допоможе Європа. А вони не допомогли… І тепер вони вичікують,
не чують нашого крику про допомогу, бо вони не знають, з якими
злочинцями при владі ми маємо справу.

Мусимо сподіватися тільки на себе.

Тримайтеся, діти, тримайтеся міцно, бо завтра може бути пізно.

Молюся за вас.

Слава кожному з вас, тих, хто зараз захищає серце Києва!»

Лідія Романчук, медсестра Української Повстанської Армії, політв’язень.