Завершився перший етап обміну виховниками між Крайовими Управами СУМ в Україні та Америці.
Такий проект реалізовується вже впродовж кількох років і дає незмінно позитивний результат – виховники обох теренів мають нагоду відвідати Україну та США аби взяти участь у місцевих виховно-відпочинкових таборах, обмінятися досвідом роботи з юнацтвом, застосувати на практиці набуті знання та навички, знайти нових друзів та нав’язати товариські контакти.
Цього року СУМ в Україні у цьому проекті представляє подр.Леся Голик (Тернопіль). Зазначимо, що вона виборола це право, перемігши у конкурсі, який організувала її Крайова Управа.
Дівчина вже встигла потаборувати із сумівцями зі США та готується, разом із сумівцями – учасниками проекту від СУМ в Америці, взяти участь в таборах, що відбуватимуться у липні – серпні в Україні.
У перерві між таборуванням подруга Леся знайшла час щоб відповісти на декілька наших запитань.
- Лесю, вітаємо із поверненням на рідну землю. Не секрет, що Ти вже вдруге береш участь в обміні виховників. Чим цьогорічний відрізняється від твого попереднього? Де ти встигла побувати і що побачити?
Дякую! Це була довга та цікава мандрівка, проте додому, навіть на кілька днів, завжди хочеться повертатись. Цього року я мала щастя повністю таборувати на оселі в Еленвілі, а також другий тиждень – на оселі “Бескид” в Барабу. За умовами Обміну учасник повинен після таборів на терені Америки відбути ще табори в Україні, тож, минулого року моє таборування було значно коротше і не дало повною мірою зрозуміти таборування та отримати від нього таке задоволення, як цього року. Отже, вдалось побачити і урочисте закриття вишкільних таборів, і велетенські ватри, і цікаві традиції тих, для кого це останній рік таборування. До початку першого табору у Нью-Йорку, я мала три вільних дні, тому була можливість подорожувати околицями – бачила заповідник Семс Поінт, льодові печери зі снігом, маленькі затишні містечка та привітних людей. Спосіб подорожування між Нью-Йорком та Чикаго був потяг, тож за 15 годин в дорозі вдалось побачити кілька штатів. А вже після табору я мала кілька днів на знайомство з Чикаго. І воно мені дуже сподобалось.
- Нагадай, хто цього року представлятиме у цьому проекті СУМ в Америці. Чи Ти встигла вже познайомитися зі своїми американськими партнерами по обміну?
Цьогорічні учасники Обміну братимуть участь у Благодійному таборі, який організовує Спілка для дітей військових та дітей з привоєнних територій. Але на жаль, я не мала можливості познайомитись з цими двома дівчатами.
- Чи бачиш Ти позитив у проведенні таких обмінів? Якими б кількісними чи якісними показниками можна було б оцінити його ефективність?
Найважливіше, на мою думку, є те, що український учасник – це носій живої української мови. Тож, кількість українських слів на територіях таборів значно зростає. А що я не є спокійною та мовчазною і зажди прошу звертатись до мене рідною мовою – то це гарно сприяє намаганню вишкільників спілкуватися українською.
- Одним із завдань цього проекту є можливість виховникам почерпнути щось нове від своїх друзів з інших країв. Що нового Ти побачила на таборах СУМ в Америці, що можна було б запровадити у таборовій системі СУМ в Україні?
Методика проведення таборів, учасником яких є обмінники тут – геть відмінні від таборів в Україні. Адже наш вишкільний табір – це, зазвичай, підготовка до виховно-відпочинкового табору, який відбувається одразу після вишколу. Натомість тут, вишкіл – це підготовка до праці в СУМА, в різних дружинах та напрямках. Але якісь речі мені тут сподобались, щось запам’ятала для втілення, чимось надихнулась.
- Наразі до участі в проекті залучено Крайові Управи СУМ в Америці та Україні. Яка перспектива, що долучаться й інші терени? Може Ти спілкувалася про це із друзями з інших країв?
Щороку до нас на табори приїздять сумівці з Франції, Німеччини, Естонії та Америки. СУМ – це додатковий об’єднуючий фактор для українців діаспори та України. Обмін – це дуже цікава ініціатива, яка повинна тривати і далі, адже очевидна мовна користь для спілкування, а також для розвінчування міфів – бо багато хто з таборовиків ніколи не був в Україні .
- Дякую за спілкування та бажаю дальшого вдалого таборування!
