З 28 січня по 3 лютого 2012 року у місті Моршин Львівської області проходив Зимовий табір дружинників СУМ в Україні ім. Ярослава Стецька. У таборуванні взяли участь 18 учасників із Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська, Острога, Тернополя, Калуша та Полтави.

    Цього року виповнюється сто років з дня народження Ярослава Стецька, Провідника ОУН, Голови Антибільшовицького Блоку Народів, тому його ім’я було невипадково вибрано для назви табору. Постаті Я.Стецька і темі Визвольного руху було присвячено кілька гутірок, а також акції, які організовували сумівці для мешканців Моршина.

    Програму табору можна умовно поділити на дві частини – теоретичну та практичну. Перша частина таборування була присвячена сумознавству, ідеології націоналізму, дружинницькій діяльності у СУМі та отриманню учасниками нових знань із інформаційної діяльності та менеджменту організацій. Про духовність та патріотизм, ідейно-світоглядові засади СУМу та виховництво таборовикам розповідала багатолітня сумівка Віра Гайдамаха. Павло Євтушок, Голова КУ СУМ в Україні, поділився досвідом залучення коштів на діяльність, співпраці із владою та іншими ГО й обговорив з дружинниками позицію СУМу щодо політичних партій. Викликала зацікавлення учасників гутірка Олега Слабоспицького про використання соцмереж в інформаційній діяльності організації та залученні нового членства. Своїм досвідом із планування та втілення успішних акцій поділилася Олена Подобєд-Франківська, завдяки якій таборовики також отримали необхідні знання для співпраці із ЗМІ.

    Практична частина полягала у тому, що таборовики мали змогу використати здобуті знання, спланувавши якийсь захід для мешканців міста Моршина та втіливши його у життя. Завдяки цьому 2 лютого відбулася акція «Гайда в УПА!», яка складалася із двох частин: фотографування жителів та гостей міста в одностроях українських повстанців біля пам’ятника Т.Г. Шевченку у центрі Моршина та показу фільму «Залізна сотня» у Палаці Культури. Під час фотографування сумівці розповсюджували серед перехожих брошури з інформацією про життєвий шлях провідника УПА Романа Шухевича та журнал «Крилаті». У фотографуванні взяло участь близько сотні осіб. Незважаючи на великий мороз, на показ фільму прийшло близько п’ятдесяти чоловік, переважно відпочиваючих, і приємно, що опісля багато людей дякувало організаторам акції.

    Саме місце таборування сприяло контактам із зовнішнім світом, адже база «Зірниця», на які перебували сумівці, знаходилась поруч із санаторієм «Говерла» - реабілітаційним центром для учасників Визвольних змагань. Тому першою «зовнішньою» акцією був запис відеоспогадів ветеранів УПА, які радо поспілкувались із сумівцями. Завдяки зусиллям друга Павла Подобєда до кінця табору було змонтовано першу частину відеоспогадів Івана Курила (псевдо «Адась»), учасника Визвольного руху на Закерзонні. Про свої враження розповідає Андрій Рибальченко (Запоріжжя): «Безперечно, перша зустріч з живим учасником національно-визвольних змагань була вражаючою і залишила мені глибокий спогад. Коли людина розповідає про пережите – це завжди хвилює душу. Доля підпільника ОУН, якого мені довелось почути, є захоплюючою, вона є цінним історичним свідченням».

    Окрім занять на серйозні теми, таборовики мали змогу розважитись, беручи участь в інтерактивних іграх та сумівських забавах. Рій «Колядники» постійно тішили дружинників колядками та щедрівками. Приємно, що кошти, які вони «заробили», були використані на корисну справу – сумівці придбали вінок на могилу Зеновія Красівського, останнього Крайового Провідника ОУН, який покоїться на цвинтарі у Моршині. Ще на початку таборування після відвідин церкви дружинники провідували могилу Красівського, вшанувавши його пам’ять молитвою та хвилиною мовчання. Там же було зачитано уривок з його книги «Невольничі плачі», написаній у Владимирській тюрмі. В останній день таборування сумівці пройшли колоною з прапорами через усе місто і поклали на його могилу вінок із синьо-жовтою стрічкою з написом «Провіднику ОУН від СУМ в Україні».

    Цікавою була і традиційна мандрівка. Цього разу таборовики відвідали скелі Довбуша, неподалік Болехова, та Гошівський монастир. Коли автобус загруз в півметровому снігу, усі мали змогу відчути, наскільки важливо мати поруч плече друга і що в «дружнім гурті не страшні тривоги».

    «Атмосфера в таборі була дуже гарна, - ділиться своїми враженнями Сашко Чернов, який планує створити осередок СУМу в Полтаві. – Я вже не перший раз беру участь в зимових таборах, але цей табір мені найбільше сподобався. Найбільшим позитивом є те, що ми цей тиждень не жили в замкненому середовищі, а вийшли назовні і провели для міста кілька акцій. Це був новий досвід, який пригодиться в майбутньому усім учасникам».

    Людмила Михайлець (Острог): «Табір перевершив усі мої очікування. Мені сподобалось, що ми усі не лише подружилися, а й спланували майбутні спільні акції. Так цей зв’язок між нами залишиться і, надіюсь, кожен відчує, що цей табір пройшов для нас усіх недарма».

    Команда табору дякує усім, хто спричинився до проведення Зимового табору дружинників СУМ в Україні ім. Я.Стецька, - таборовій комісії, а особливо Андрію Фендику, та усім учасникам.

Іванна Голуб’юк, програмова табору